Герої нації: Тарас Бульба-Боровець

«Герої нації: Тарас Бульба-Боровець»

/до 110-річчя від дня  народження/

За Честь і Волю йшли у бій,

За Самостійність воювали.

Боролись на землі своїй,

В борні – героями ставали.

М. Яковчук

Рівненська обласна рада оголосила 2018-й роком Тараса Бульби-Боровця, засновника Української повстанської  армії «Поліська Січ».
Тарас Дмитрович Боровець народився 9 березня 1908 року у селі Бистричі Березнівського району Рівненської області. Сім’я була багатодітною (дев’ятеро дітей) та малоземельною. У дитинстві, за схожий на картоплину ніс, старші діти прозвали Тараса «Бульбою». «За цю зневагу, — писав пізніше Боровець у книзі «Армія без держави», — я дуже гнівався і суворо відбивався. Коли ж у школі прочитав гоголівського «Тараса Бульбу», то почав своїм ім’ям гордитися». 
Дитинство і юність його минули під впливом розповідей діда Уліяна про трагічну історію України, про прадіда, котрий виступив разом з Мазепою на боці Карла XII проти жорстокого Петра I.
Не маючи змоги навчатись у школі через скрутне матеріальне становище сім’ї,  Тарас Боровець наполегливо займався самоосвітою. Багато читав, цікавився політикою. Ситуація на тогочасному Поліссі дуже сприяла політизації людей. Тому ще молодим він влився в ряди національно-визвольного руху.
Вирішальну роль у залученні його до політики відіграв сотник Василь Раєвський. Він у 1932 році познайомив Боровця з полковником колишньої армії Української народної республіки Іваном Литвиненком, який розгледів у юнакові організаторські здібності й залучив до виконання своїх завдань. Саме за його дорученням Тарас декілька разів нелегально переходив  кордон з СРСР. Там він на власні очі побачив організований більшовиками голодомор українського народу.
У 1934 році Тарас Боровець за зв’язки з ОУН  (Організацією українських  націоналістів) та написання книги антипольського спрямування «Пан депутат у Сеймі»,  був ув’язнений  на три роки до концентраційного табору у  Березі Картузькій.  Там  Т. Боровець  познайомився з  багатьма відомими націоналістами, людьми різних політичних поглядів. 
Протягом  1935-1937 рр. Тарас займався організацією роботи кам’яного кар’єру в с. Карпилівка. Проте утиски і переслідування з боку польських властей не припинялись. Йому було заборонено проживати  у прикордонній зоні й наказано негайно переїхати вглиб Польщі.  Польсько-німецька війна застала його  у Варшаві.  Там він стає свідком напливу втікачів із Західної України, яка у вересні 1939 року опинилась  під контролем Червоної Армії.
1 серпня 1940 року Т. Бульба-Боровець переходить кордон між Німеччиною і Радянським Союзом, таємно добирається до  містечка Степань (нині – Сарненський р-н).

Під час більшовицької окупації продовжує роботу з організації націоналістичного підпілля на Поліссі та Волині, яке у роки німецько- радянської війни (1941-1945рр.) стало основою військового об’єднання «Поліська Січ».  Центр  дислокувався у м. Сарни, контролюючи територію  на відтинку Слуцька-Гомеля-Житомира.  А в серпні 1941 р. загони вояків Тараса Бульби-Боровця першими увійшли у містечко Олевськ на Житомирщині. Там  було запроваджено українське управління, зорганізовано міліцію, сформовано Українську повстанську армію «Поліська Січ» і, навіть, перейменовано вулиці. З  серпня по листопад 1941р. м. Олевськ було столицею вільної української «республіки», яка увійшла в історію під назвою Олевська  Республіка.
Навесні 1943 року  УПА  «Поліська Січ» стала однією з найпотужніших військових сил на Волині та Поділлі чисельністю від 10 до 20 тисяч осіб. В цей час Т.Боровець  бере участь у переговорах про об’єднання зі штабом УПА-Північ, однак, пропозицію про входження його відділів в єдиний повстанський рух він відхилив.
У липні 1943 року  Бульба-Боровець перейменував  очолювані ним загони в Українську народно-революційну армію (УНРА). У кінці 1943 р. під час перебування у Берліні генерал-хорунжий був арештований  гестапо   і відправлений у концтабір Заксенгаузен, де  в цей час утримувався  Степан Бандера.
Після розгрому фашистів перебував у еміграції в Західній Німеччині. З 1948 року  проживав  в Канаді. Організував і був провідником Української народної  гвардії, співробітником видань «Бюлетень Головної команди УНГ», органу УНГ «Меч і воля», вишкільних зошитів «Військова справа», летючок «Залізний заслон» тощо.
Помер 15 травня 1981 року, похований у Нью-Йорку на кладовищі Бавнд-Брук.
Своєрідним підсумком життєвого шляху Тараса Бульби-Боровця стали його спогади «Армія без держави. Слава і трагедія українського повстанського руху», яка вийшла друком лише у 1981 р. у Вінніпезі (Канада).
Згідно з розпорядженням Рівненської міської управи від 26 березня 1993 року за № 541-р одна з вулиць обласного центру перейменована на вулицю Тараса Боровця (Бульби). У червні 1996 року на малій Батьківщині    отамана    в    с. Бистричі     було встановлено  меморіальну дошку. А  в 2005 році в м. Березне  відкрито перший у світі пам’ятник генерал-хорунжому Української повстанської  армії  «Поліська Січ» Тарасові Бульбі-Боровцю .
Ця видатна історична постать й досі залишається маловідомою загалові. Він  хотів здобути незалежність із якомога меншими людськими втратами, бо вважав, що в правовій демократичній державі життя кожного громадянина – найвища цінність.

Книги

Бульба-Боровець Т. Армія без держави. Слава і трагедія українського повстанського руху / Т.Бульба-Боровець. — К.,1996. — 269с.

Про нього
Боровець     Б. Тарас     Боровець.   Літературно-публіцистична діяльність / Борис  Боровець // Погорина. — 2011. — № 16-17. — С.339-362.
Тарас Бульба-Боровець // Капранови, брати. Мальована історія Незалежної України. — К.,2013. — С.70.
Тарас Бульба-Боровець // Пащук І. Меморіальні дошки в Рівному.      Історико- краєзнавчий   довідник / І. Пащук. — Рівне, 2008. — С.16.
Повстанський   рух    отамана   Тараса  Бульби-Боровця : Дослідження, спогади, документи / Упоряд. Й.Пацула, Є. Шморгун. — Рівне,1998. — 183 с. – (Реабілітовані історією).
Тарас Бульба-Боровець // Прищепа Б. Історичне краєзнавство Волині /Б. Прищепа, О.Прищепа.- Рівне ,2008. — С.291.
Тарас Бульба-Боровець // Українська Повстанська  Армія / упоряд.В.П.Товстий. — Х.,2007. —  С. 50.
Тарас      Бульба-Боровець // Українська Повстанська      Армія.     Історія      нескорених / В.Вятрович та ін.. — Львів,2007. – C.43.

Статті
Бухало Г.Син землі  поліської : До 95-річчя від дня народження Тараса Бульби-Боровця / Г.Бухало // Волинь. — 2003. — 7-21 березня.
Гайбонюк  В.Історична довідка про Тараса Бульбу-Боровця / В.Гайбонюк // Волинь. -2009. — 4 березня. — С.9.
Кидрук І. Бульба- Боровець повернувся на Батьківщину     у    бронзі / І.      Кидрук // Вісті
Рівненщини. — 2005. — 18 травня. — С.1.

Інтернет- ресурси
Тарас Бульба-Боровець  [Електронний ресурс] // Вікіпедія : [веб-сайт]. — Електрон. дані. — Режим доступу : https://uk.wikipedia.org/wiki/Тарас_Бульба-Боровець. — Назва з екрана.
Тарас      Бульба – Боровець   [Електронний ресурс] // Український      Центр :      [веб-сайт]. — Електрон.дані. — Режим  доступу : www.ukrcenter.com/Література/50082/Тарас-Бульба-Боровець/Біографія. — Назва з екрана.
Черкаська Г. Тарас Бульба – Боровець  [Електронний ресурс] // Г.Черкаська // Ua Modna : [веб-сайт]. — Електрон.дані. — Режим доступу : http://www.uamodna.com/articles/taras-buljba-borovecj/ . — Назва з екрана.

Підготувала: провідний методист Л.А.Лаврук 
Відповідальна за випуск: директор РОБД Н.А.Назарук