Р. Л. Стівенсон

 

У пошуках дорогоцінних скарбів

Рекомендаційний бібліографічний список літератури для читачів старшого шкільного віку

 

(До 160-річчя від дня народження Роберта Льюїса Стівенсона (1850-1894))

Наше дитинство і юність не можна уявити без книжок Александра Дюма, Жуля Верна, Фенімора Купера і, звичайно ж, Роберта Льюїса Стівенсона. Твори цих письменників стають супутниками нашого життя в ту його пору, коли ми відкриваємо для себе світ, а разом із ним – мужніх, добрих і справедливих героїв.

Англійський письменник, засновник і теоретик неоромантизму, літературний критик, поет Роберт Льюїс Стівенсон народився 13 листопада 1850 року в столиці Шотландії Единбурзі. По материнській лінії він походив зі стародавнього шотландського роду Белфурів. Дід і батько його були відомими морськими інженерами, будівельниками маяків, інший дід був пастором.

З самого дитинства Стівенсон був оточений любов’ю і турботою трьох відданих йому людей: батька, матері і няні Алісон Каннінгем, якій, за його власним визнанням, він був зобов’язаний тим, що став письменником. Алісон допомогла йому розвинути природну здатність до творчості, стала його добрим товаришем.

На третьому році життя Роберт перехворів на бронхіт, внаслідок чого розвинувся туберкульоз, саме тому протягом усього свого життя він ніколи не почував себе цілком здоровим.

До тринадцяти років здоров’я хлопчика трохи зміцніло, і його влаштували на навчання до закритої школи. Поїздки по Шотландії під час літніх канікул залишили глибокий слід у душі хлопця, він палко полюбив рідний край, його природу та історію. Пристрасть до письменства прокинулась у Стівенсона досить рано – у п’ятнадцять років на кошти батька він надрукував свою першу книгу – історичне дослідження „Пентландське повстання”.

У 1867 році після закінчення школи Роберт вступив до Единбурзького університету, а в 1875 році закінчив його. Через погіршення стану здоров’я і за порадою лікарів у цей період Стівенсон багато подорожував. Виявившись чудовим мандрівником, маючи гостре око і талант сходитись з людьми, він у 1873 році юнацькими подорожніми нотатками розпочав перелік своїх публікацій. Від цього часу і до самої смерті письменник щороку публікуватиме бодай один новий твір.

У 1876 році в життя Стівенсона увійшла Фенні Озборн. Вона була американкою, жінкою вольовою, розумною і практичною. Завдяки її намаганням сталося повне примирення батька з сином (батько негативно ставився до богемної поведінки Роберта в студентські роки).

У 1880 році Стівенсон та Фенні Озборн одружилися. У пошуках цілющого клімату письменник відвідав Швейцарію, південь Франції, Борнмут (Англія), Саранак-Лейк у штаті Нью-Йорк.

У цей час він писав оповідання, вірші (у тому числі й дитячі), літературно-критичні статті, п’єси. Уже в перших своїх книгах “Подорож всередину країни” (1878) та “Мандри з віслюком у Севеннах” (1879) Стівенсон проявив себе як вправний науковець і блискучий стиліст. На основі кумедних непорозумінь, подорожніх пригод, випадкових зустрічей він створив сповнені чару оповідки, у яких відчувається свіжість сприйняття, „жива душа” автора.

У літературно-критичних працях „Студії про добре знайомих людей та книги” (1882), “Спогади і портрети” (1887) та ін. Стівенсон створив галерею літературних портретів.

Блискуча стівенсонівська іронія проявилася у двотомній збірці оповідань „Нові арабські ночі” (1882), яку письменник написав, наслідуючи знамениті арабські казки “Тисячі та однієї ночі”.

Світову славу Стівенсону приніс роман „Острів скарбів” (1883), який належить до жанру пригодницької літератури для підлітків і серед книг цього типу, безперечно, займає почесне місце. До історій про скарби та піратів, убивства та шторми Стівенсон звернувся на догоду пасинку Ллойду, який виявився добрим „натхненником”: його смак розподіляють підлітки всіх поколінь. Роман десятки разів видавався у багатьох країнах світу, а також став улюбленим об’єктом кінематографістів.

У творчості багатьох письменників нерідко одна з книжок заступає собою для читача решту їхніх творів. Така доля спіткала і Стівенсона. Дехто навіть вважає його автором одного-єдиного твору-роману „Острів скарбів”. Однак за роки своєї не такої вже й тривалої літературної діяльності Стівенсон написав більше тридцяти томів художніх творів.

З липня 1884 по серпень 1887 року Стівенсон жив в Англії. Його письменницький доробок за це триліття цілковитого фізичного знесилення – романи „Принц Отто” (1885) та “Викрадений” (1886), повість “Химерна історія доктора Джекіла та містера Гайда” (1886) і два томи віршів.

Морально-етичні проблеми цікавили письменника протягом усього життя. Питання добра і зла у людській натурі Стівенсон розкриває у повісті „Химерна історія доктора Джекіла та містера Гайда” на темі роздвоєного існування головного героя. Ця книга мала грандіозний успіх серед читачів, саме той успіх, заради якого письменник працював усе життя.

Стівенсон також був чудовим поетом, автором збірки „Дитячий сад віршів” (1885), куди ввійшла поезія, створена ним під час загострення хвороби, на межі життя і смерті. Стівенсон лежав у темній кімнаті, йому було заборонено рухатися і говорити. З моторошної пітьми безмовності душа письменника прямувала в райський сад дитинства, де людина ще безневинна, прекрасна і вільна. Стівенсон одним із перших звернувся у своїй ліричній поезії до світу дитинства і проголосив його найбільшою цінністю. Вірші Стівенсона, на жаль, у нас читають менше, ніж його прозу, найбільшого ж визнання здобула його балада „Вересковий трунок”.

У 1887 році помер батько письменника. Здоров’я Роберта Льюїса невпинно згасало і рідна Шотландія стала для нього “проклятим місцем”. Романтичний поклик моря, який він завжди відчував, перетворився в рятувальний рецепт – Стівенсон вирішив витратити батьківський спадок на морські подорожі.

Влітку 1888 року з Сан-Франциско вирушила яхта «Каско» з хворим письменником та його родиною на борту. Почате, як мандрівка для розваги, плавання Тихим океаном перетворилося для Стівенсона на добровільне довічне ув’язнення в “інший світ”. Під час подорожі південними морями він працював над романом Власник Баллантре” (1889), який можна назвати шотландським варіантом “Братів Карамазових”, не в розумінні впливу, а тому що Стівенсон сам дійшов до тієї ж ідеї – через розлад стародавньої родини показати поворот у національній історії. Письменнику також належать пригодницькі романи “Чорна стріла” (1888), “Катріона” (1893), де автор часто використовує історичний матеріал, але історія для нього лише фон, на якому він зображує гострі драматичні ситуації та характери мужніх людей.

В січні 1890 року родина письменника придбала земельну ділянку на острові Уполу архіпелагу Самоа. Тут Стівенсон написав збірку оповідань „Вечірні розмови на острові (1893), у якій правдиво змалював побут і традиції мешканців Океанії. На острові письменник вивчав місцевий фольклор, дружив з тамтешніми мешканцями. Туземці шанобливо називали його Тузітала-Оповідач. На Самоа оповідачів прирівнювали до вождів.

Третього грудня 1894 року Стівенсон помер, згідно із заповітом його поховали на вершині гори Веа, звідки навсібіч, доки сягає око, прослалися води Тихого океану.

Л. Фейхтвангер писав: „Від книг Стівенсона віє надзвичайно свіжим, міцним ароматом… У цій атмосфері не можуть прорости потворність, дурість, непристойність. Дихайте ж повітрям його творів, читайте Стівенсона!»

Твори Р. Л. Стівенсона

Твори: в 5-ти т. /Р.Л.Стівенсон. – К.: Українознавство, 1995.

Т. 1: Острів скарбів; Нові арабські ночі. – 384 с.

Т. 2: Химерна пригода з доктором Джекілом та містером Гайдом; Вечірні розмови на острові; Викрадений. – 352 с.: іл..

Вересковый мед: баллада; Из сборника “Детский цветник цветов/ Р.Л.Стивенсон //Поэзия народов мира (от древнейших времен до рубежа XIX-XX векав). – М., 1986. – с. 115-120.

Вересковий трунок /Р.Л.Стівенсон; пер. з англ.. Є.Крижевича //Передчуття: збірка : із світової поезії другої половини XIX – початку ХХ сторічча: для серед. та ст. шк.. віку. – К., 1979. – с. 34-36.

Викрадений: оман] /Р.Л.Стівенсон; упоряд. серії Ю.Винничук; пер.:І. Коваленка. – Львів: ЛА «Піраміда”, 2006. – 352 с. – (Сер. “Піраміда пригод”).

Корабельна катастрофа : роман: для ст. шк.. віку /Р.Л.Стівенсон; пер. з англ.. В.Бойченка; післямова М.Слабошпицького; мал.. В.Севадова. – К.: Веселка, 1984. – 360 с.

Острів скарбів /Р.Л.Стівенсон; худ. В.Котляров. – К.: Країна мрій, 2009. – 256 с.: іл. – (Улюблені книжки).

Остров сокровищ; Черная стрела; Странная история доктора Джекила и мистера Хайда /Р.Л.Стивенсон; послесл. И.А.Кашкина; рис. Г.Брока и Н.Кривова. – М.: Дет. лит., 1989. – 511 с.: ил. – (Б-ка приключений и научной фантастики).

Потерпевшие кораблекрушение; Алмаз Раджи: романы /Р.Л.Стивенсон; пер. с англ. Р.Озерской, Е.Лопырева. – М.: Скифы, 1992. – 464 с.: ил.

Похищенный; Катриона: романы /Р.Л.Стивенсон; пер. с англ. С. Ледиева, И.Гуровой; послесл. М.Урнова; рис. И.Ильинского. – М.: Дет. лит., 1987. – 511 с.: ил. – (Б-ка приключений и научной фантастики).

Провидіння й гітара: оповідання /Р.Л.Стівенсон; пер. з англ.. О.Мокровольського //Київ. – 2006. — № 1 – С. 144-159.

Сатанинська пляшка: оповідання /Р.Л.Стівенсон; пер. з англ.. О.Тереха. – К.: Веселка, 2003 – 54 с. – (Золотий жук).

Химерна пригода з доктором Джекілом та містером Гайдом; Острів голосів /Р.Л.Стівенсон; пер. з англ., М.Стріхи, Ю.Лісняка. – К.: Знання, 1993. – 64 с.

Література про життя та творчість Р.Л.Стівенсона

Андрєєв, К. Моряк і мисливець з горбів: [про життя та творчість Р.Л.Стівенсона] /К.Андреєв //Андрєєв, К. Шукачі пригод /К.Андреєв; пер. з рос. В.Грінчака. – К., 1970. – С. 102-149.

Белоусов, Р.С. Джон Сильвер: [історія створення роману „Острів скарбів”] /Р.С.Белоусов //Белоусов, Р.С. Герои до встречи с писателем: книга для учащихся /Р.С.Белоусов. – М., 1984. – С. 106-116.

Гражданская, З.Т. От Шекспіра до Шоу: английские писатели ХVI-XX веков: книга для учащихся/ З.Т.Гражданская. – М., 1982. – С. 143-144.

Гречанюк, С. До скарбів Р.Л.С. – Роберта Льюїса Стівенсона /С.Гречанюк //Гречанюк, С. Вічні книги /С.Гречанюк. – К., 1988. – С. 75-110.

Давидова, О. Роберт Льюїс Стівенсон : [біографія письменника; фольклорні та історичні джерела балади „Вересковий трунок»] /О.Давидова, М.Більчук //Давидова, О. Зарубіжна література: супутник учителя: 7 клас /О.Давидова, М.Більчук. – Тернопіль, 2007. – 2007. – С. 106-110.

Калинович М. Роберт – Луїс Стівенсон : [життєвий та творчий шлях] /М.Калинович //Стівенсон, Р.Л. Твори: в 5-ти т. Т.1: Острів скарбів; Нові арабські ночі /Р.Л.Стівенсон. – К., 1995. – С. 356-373.

Кокотюха, А. Перша битва: [дитинство Стівенсона] /А.Кокотюха //Кокотюха, А. Про Луї Буссенара, Томаса Майна Ріда, Миколу Миклухо-Маклая, Рафаеля Сабатіні, Роберта Луїса Стівенсона /А.Кокотюха. – К., 2008. – С. 71-86.

Роберт Луис Стивенсон (Rоbert Lewis Stevencon. 1850-1894) //Основные произведения художественной литературы : литературно-библиографический справочник. – 5-е изд. – М., 1983. – С. 136-137.

Роберт Льюїс Стівенсон (1850-1894) : [біографічний нарис та огляд творчості] //Усі зарубіжні письменники /упоряд. О.Д.Міхільов та ін. – Х., 2006. – С. 59-63.

Слабошпицький, М. Легенда, віра і мрія Роберта Льюїса Стівенсона / М.Слабошпицький //Стівенсон, Р.Л. Корабельна катастрофа: роман: для ст. шк.. віку /Р.Л.Стівенсон. – К., 1984. – С. 355-358.

Стівенсон, Роберт Льюїс //Зарубіжні письменники: енциклопедичний довідник: у 2-х т. Т. 2: Л-Я/за ред. Н.Михальської та Б.Щавурського. – Тернопіль, 2006. – С. 573-576.

Фиалков, Д. Роберт Луис Стивенсон: Посейдон чернильного моря /Д.Фиалков//Личности. – 2009. — № 6. – С. 70-91.

Підготувала: Молчанова С.М, провідний бібліограф.

 

Обсуждение закрыто.