290618

29.06

Щоліта гуртківці Млинівського центру обирають нові маршрути і вирушають у дорогу. У червні  керівники гуртків Валерій Куніцкий  і Тарас Онищук запропонували своїм вихованцям здійснити похід за маршрутом: смт. Млинів – с. Торговиця –  с. Підлозці –  с.Топілля –– с. Мстишин – с. Вербаїв –  с. Коршовець – с.Гірка Полонка – м. Луцьк з метою  дослідження та вивчення історичних, археологічних об’єктів рідного краю,   пізнання краси природи, а також   популяризації спорту та туризму. Знаючи, скільки позитивних емоцій та нової інформації приносить участь у поході, юні туристи з ентузіазмом прийняли пропозицію наставників.

Розпочали із Муравицького городища, яке самотньо височіє на околицях Млинова. Далі  – с.Торговиця.  Попри неймовірну спеку кожен із команди тримався на висоті, адже готувалися до цього заздалегідь, тому подолали в перший день майже 30 кілометрів. Дивували дорогою зелені краєвиди, віддалені від цивілізації села, в яких ще досі мешкають люди. В першу ніч отаборилися на мальовничому березі р.Стир в селі Топілля. Наступного ранку вирушили у напрямку Луцька. Під палючим сонцем пройшли через Вербаїв, Коршовець, Гірку Полонку, де й заночували. Скрізь селяни дивувалися, мовляв, хто й що, куди мандруєте, пропонували допомогу. Приємно! Вкотре переконалися, що українці таки – привітний і доброзичливий народ.

На третій день  походу група дісталася до кінцевої точки –   Луцька, відвідали, зокрема, замок Люберта, історично-культурний заповідник «Старий Луцьк», де познайомилися з місцевим умільцем, талановитим майстром, скульптором Миколою Головнем. З його слів та побаченого краєзнавці  зафіксували у щоденнику  багато цікавого про таємниці, які скриваються за стінами його обійстя.

Цей  дім перетворився на витвір мистецтва, оздоблений більш як 500 фантазійними скульптурами. Люди прозвали його «будинком з химерами». Майстер  називає своє творіння Вернісажем творчості.    Кожен знаходив тут щось своє: колекцію складають найрізноманітніші стилі і форми – багатогранність таланту автора вражає. Містичні істоти живуть на даху. Кам’яні русалки із драконами прикрашають огорожу довкола. На вході вартують два великих леви. Довкола будинку розкинувся цілий кам’яний сад. Живуть тут дерева, і «птахи», і «звірі», і «люди».

Після триденного походу із великим багажем знань, радісним настроєм та чудовими враженнями повернулися додому: 52 кілометри пройденого шляху стали справжнім випробування для кожного. Але воно того варте, адже активний туризм корисний для здоров’я, розширює світогляд, дає цінні знання про історію рідно краю, про що у підручниках не пишуть.

Попереду нас чекають нові маршрути!  До зустрічі на сторінках блогу!

Comments are closed.