Історичні могили в Радивилові
Іноді міське кладовище ховає в собі більше таємниць історії, ніж можна собі уявити. Саме таким неординарним місцем є цвинтар в Радивилові, заснований ще у ХVII ст. У часи, коли містечко слугувало прикордонним пунктом на межі Російської та Австро-Угорської імперій тут тісно переплелись долі українців, росіян, поляків,євреїв. У місті розташовувалась прикордонна варта і митна служба.
На кладовищі стоїть дві каплиці, одна з яких – це залишки колишньої цвинтарної церкви св. Павла Фівейського 1856 р.
Тут є багато старих поховань, кінця XІX – початку XX століття. Зокрема, на кладовищі майже поряд розташовані могили польських повстанців 1863 року (тоді Польща теж входила до складу Російської імперії) і російських солдат, які придушували це повстання.
Заслуговує уваги могила князя Петра Олексійовича Вадбольського, який був начальником Радзивилівського митного округу. Завдяки його сприянню у місті була добудована церква Олександра Невського (1874 р.). Пам’ятник на могилі — у вигляді чорної мармурової плити та вертикально встановленого хреста, виготовлений у Москві.
Зустрічаємо на цвинтарі цілий ряд могил російських високопоставлених чиновників.
На цьому кладовищі був похований Павло Каверін – сенатор, дійсний таємний радник, калузький, смоленський губернатор. Він доживав віку в Радивилові у сина, Петра Каверіна, в минулому – приятеля відомого письменника Олександра Пушкіна.
Тут знаходиться Братська могила бійців УНР. У 1918 року в ній поховано 9 вояків з Радивилова, які загинули в Кременці під час бою за українську незалежність на чолі з досвідченим військовиком, уродженцем Радивилівщини, Максимом Боровим.
Знайшли вічний спочинок у Радивилові також учасники Другої світової, Герої Радянського Союзу – Стрижак П.Г., Маркелов М.Д., Демьохін А.В., Волковенко О.П. Можна побачити також могили відомих представників української інтелігенції, громадських діячів. Серед них – П.Д. Шепченко, лікар-хірург, активний діяч «Просвіти», друг письменника Модеста Левицького.