311018_03

Гощанський край славиться на Рівненщині своєю неповторною історією, його незвідані стежки так і ваблять розкрити секрети минувшини. Шлях дослідницької команди профікемпівців «Вільний вітер» пройшов через 32-кілометровий маршрут із шістьма зупинками, який учасники подолали на протязі одного дня на велосипедах. Супроводжували команду: вчителі Синівської ЗОШ І–ІІІ ст. Катерина та Анатолій Шевчуки, лікар Віра Мельник, майор поліції Марина Яремчук, а також бібліотечні працівники Наталія Січкарук та Лілія Оленич.
Наступною зупинкою стало живоносне джерело Свято-Успенського Липківського чоловічого монастиря, історія якого сягає  минулого століття та вражаєь своєю захоплюючою легендою про зцілення хворих.
Згодом велосипедний шлях маршруту привів нас до хати-садиби зразка XVIII-XIX ст. (етнографічно-краєзнавчий музей ім. Івана Шишка), що розташований у с. Липки.
Далі команда профікемпівців вирушила до аеродрому «Воронів» (бази Рівненського авіаційно-спортивного клубу), де на них чекали неймовірні враження від екскурсії. Діти мали можливість побувати на місці пілотів, оглянути моделі літаків, а також поспостерігати за стрибками із парашутом професійних спортсменів. Варто зауважити, що це один з небагатьох клубів в Україні, який продовжує підготовку спортсменів і єдиний у всьому західному регіоні, де збереглися дієві парашутна і планерна ланки. Це один з трьох планерних клубів України, де відбуваються регулярні планерні польоти і чемпіонати країни.
Свою історію авіаспортивний клуб починає в далекому 1952 році, коли звільнений в запас із збройних сил, бойовий льотчик  Дроботенко Микола Іванович зі своїми товаришами вирішили створити планерний гурток при обласній організацій ДОСААФ.
Перепочивши та перевівши дух від захоплюючих стрибків спортсменів, команда попрямувала до козацьких курганів в с. Малинівка. У полі між селами Воронів і Малинівка (колишня назва Коростятин) височіють  два насипи. Це – кургани-поховання козаків Северина Наливайка, що загинули під час страшної січі, яка сталася неподалік Коростятина.
Діялося це понад 400 років тому. Коростятином на той час володів Луцький староста Олександр Семашко. Він у своїх маєтках встановив панщину для православних чотири дні, а для греко-католиків тільки  один день. Незадоволення переважної більшості місцевих  людей було дуже великим. Щоб припинити утиски визискувача, вони повстали, покликавши на допомогу козаків із Осторога. Почалися погроми маєтків Семашка в Коростятині та навколишніх селах. Саме тоді й з’явився у Коростятині Северин Наливайко та його брат Дем’ян, маючи на меті прилучити повстанців до спільної боротьби за визволення українських земель від польського панування. Отож місцеві повстанці облаштували свій табір недалеко від головного Червенського шляху, що пролягав від Києва до Західної Європи. Табір був доволі добре укріплений, обнесений земляними валами. До нього вела єдина дорога серед болотистої місцевості та правічного лісу.
Останньою зупинкою стала пам’ятка народної архітектури — вітряний млин  у с. Красносілля. Це – одне з небагатьох сіл Рівненщини, де збереглась подібна споруда. Красносільський вітряк побудований чехом Іваном Клічніком ще у 1895 році і добре зберігся до наших часів.
Першою зупинкою стало ТОВ «Гетсиманія» в с. Липки, тут справжній полуничний рай і ростуть диво-яблука. Підприємство проводить продаж сезонних ягід, фруктів та овочів для споживачів.

 

 

Обсуждение закрыто.