06.02.2019
Мандри Демидівщиною
Хоча зараз зима і надворі холодно та сиро, нам згадується тепла золота пора року….Осінь! Яка чудова пора! Останні теплі дні! Саме цими днями ми і скористалися. Ми – це команда «Етноfresh», учні Демидівського ліцею, яким так хочеться пригод, трохи екстриму, красивих пейзажів, живого спілкування, вирішили піти у похід вихідного дня, який присвятили сільському зеленому туризму нашої Демидівщини. Відпочинок у селі цікавий, якщо до нього долучаються екскурсійні маршрути, які розкривають джерела народної культури та мистецтва.
Маршрут обрали не випадковий: рідний край, село Хрінники, яке вражає своєю природною красою, гостинними та привітними людьми та наявністю цікавих туристичних ресурсів, які доповнюють туристичну галузь нашого регіону. Похід був одноденним і пролягав селом Хрінники та його околицями. Вирушивши в дорогу, всі були піднесенні та дуже завзяті: все зробимо, все пройдемо, побачимо, опитаємо, зробимо чудові світлини. І чомусь в голову прийшли такі рядки:
Ми завзяті подорожні,
Сили в нас непереможні –
Кажем правду, не жартуєм:
Рідним краєм помандруєм.
День виявився активним, насиченим та веселим. Спершу ми вирушили на околиці села Хрінники, де побачили і ознайомилися з туристичними об’єктами на маршруті, а саме: урочище Рейзя, ботанічна пам’ятка Дуб-велетень, орнітологічний заказник «Хрінники», урочище Шанків Яр.
Урочище Рейзя
Всі жителі нашої місцевості знають урочище Рейзя, повз нього йдуть до лісу. Тут завжди можна напитись цілющої води. Є багато розповідей про це джерело. Ось одна з легенд про нього: “Було це давно. У одного пана була дуже хвора донька. Що він тільки не робив для неї та вилікувати її було марно. Дуже часто пан вивозив доньку на прогулянки. Одного разу проїжджали вони повз джерело, напилася дівчина з нього води, вмилася нею і … одужала. З того часу пішла про джерело слава. Переказували люди, що, хто води цієї випив, якщо гарний був, ще гарніший ставав, якщо сильним був, ще сильнішим ставав, а хто ж хворим був, здоров’я тут здобував. Ішли туди люди, пили воду, набирали з собою і клали монети в капличку біля джерела. Почула про це хитра єврейка Рейзя, побудувала біля джерела корчму. Люди здалеку йшли, хотіли відпочити, підкріпитися. Отак вона і збагатилася біля цілющого джерела і землі ці почали називати Рейзя”.
А інша легенда ось що розповідає: “Відпочивали біля озера козаки, радились про свої подальші дії. Почув їхню розмову один з татар, та й пішов до своїх розповісти. Нагородили його золотом. Вислухав він всі плани татар і вирішив ще раз збагатитись. Пішов до козаків і розповів їм всі дії ворогів. Та козаки хитрі були і запитали його: – Звідки ж татари дізнались про наше місце стоянки, та й як ти дізнався про їхні плани? Не хотів татарин зізнаватись, та припекли козаки йому п’яти і все розповів він, як було. Козаки зробили засідку і перерізали всіх татар. Від слова “різня” ніби і походить назва Рейзя.”
А ось ще одна цікава історія про це цілюще джерело: “Справа в тому, що на цьому місці колись шість козаків хотіли виманити пана Чацького з його маєтку, який був розташований неподалік. Коли той помітив, що козаків небагато, пішов разом з вартою на них. Але біля лісу, у долині, на них чекала козацька засідка. Саме тут варту та пана Чацького порізали, а над їхньою могилою насипали курган і поставили пам’ятник». А найбільш достовірною є легенда про українських дівчат-полонянок, яких зібрали татари з навколишніх сіл і вели на невільницькі ринки. По дорозі дівчата чинили опір. Але звільнитися не вдалося. Покарання було надзвичайно жорстоким. Дівчат живцем закопали і насипали пагорб. Довгий час було чути крики і стогін із-під землі. Ян (так ще називають пам’ятник) досить довго височів на пагорбі, оббитий вітрами, омитий дощами, доки хрінницька громада вирішила його відбудувати.
Ботанічна пам’ятка Дуб-велетень
Дуб-велетень має вік приблизно 560 років, виділяється своєю могутністю, має висоту більше 30 м, діаметр близько 2 м. Його крона розкидиста та життєздатна. Дуб-велетень росте у розрідженому дубовому насадженні штучного походження віком 220 років. За продуктивністю це насадження III бонітету, яке зростає у вологій грабово-дубовій діброві із запасом деревостану 100 м3/га. Дубово-грабові ліси, які нині оточують дуб-велетень, характеризуються двоярусним деревостаном. Перший ярус утворює дуб віком 60-70 років, є окремі дуби віком більше 100 років. Другий ярус утворює граб. У трав’яному покриві переважає підмаренник запашний та яглиця звичайна. Трапляються щитники чоловічий та шартрський, підлісник європейський, воронець колосистий, веснівка дволиста, фіалки дивна та Рейхенбаха, копитняк європейський, чина лісова. На прилеглих ділянках зустрічаються фрагменти угрупувань дубово-грабових лісів барвінкових.
