«Мріє, … дай мені крила»

Методично-бібліографічні матеріали на допомогу бібліотекарям у проведенні Тижня дитячого читання, присвяченого 150-річчю від дня народження Лесі Українки/

«Чому підтримку читанню необхідно надати на державному рівні? Бо це важлива культурна звичка для формування смислів, елемент саморозвитку людини, зростання економічної незалежності держави та її престиж у світі», – зазначив Олександр Ткаченко, міністр культури та інформаційної політики, котрий ініціював розробку стратегії промоції читання в Україні. Приємно, що проблеми книги і читання зазвучали на державному рівні. Однак, варто зазначити, що бібліотеки, особливо бібліотеки для дітей, популяризацію читання завжди ставили як один з пріоритетів своєї діяльності. Тому форм і методів цієї роботи, як класичних, так і сучасних, інноваційних мають у своєму арсеналі безліч. Однією з випробуваних часом і популярних серед читачів форм просування книги є Тиждень дитячого читання (ТДЧ).

Нині без Тижня дитячого читання не проходять березневі канікули школярів у жодній дитячій, шкільній, міській чи сільській книгозбірні України. Це – своєрідний книжково-читаючий тижневий марафон, учасниками якого є діти, батьки, педагоги, письменники, видавці, громадські організації тощо. Це – можливість активізувати тему літератури і читання у ЗМІ, привернути увагу представників влади до читання, як важливого суспільного явища, одночасно демонструючи можливості бібліотек у цьому процесі.

Тиждень дитячого читання 2021року проходитиме у складних умовах пандемії COVID-19, яка ставить бібліотеки в суворі умови дотримання санітарних норм. Проте, напрацьований досвід бібліотечної роботи з користувачами 2020 року допоможе організувати при необхідності цілу низку літературних заходів у режимі онлайн. Для цього кожна книгозбірня максимально може використати можливості свого вебсайту чи сторінки в соціальних мережах.

Які ж теми будуть актуальними під час ТДЧ у 2021 році? Кожна бібліотека вирішує це самостійно та за допомогою Календаря знаменних і пам’ятних дат. Однак, є одна ювілейна літературна дата, на яку ми хочемо звернути особливу увагу колег-бібліотекарів, – 150-річчя від дня народження відомої української письменниці Лесі Українки. Згідно з Постановою Верховної Ради України від 08.02.2018 № 2286-VIII «Про відзначення 150-річчя з дня народження Лесі Українки» ювілей письменниці та громадського діяча буде відзначатися на державному рівні та його внесено до Календаря пам’ятних дат  ЮНЕСКО на 2021 рік. Тому пропонуємо,  розробляючи програму ТДЧ-2021 внести до неї заходи, присвячені життю і творчості письменниці.

Леся Українка (справжнє ім’я – Лариса Петрівна Косач) (1871-1913) – українська поетеса, прозаїк, драматург, публіцист, перекладач, культурний діяч. Народилася 25 лютого 1871 року в місті Новограді-Волинському в родині високоосвіченого поміщика, який дуже любив літературу та живопис. Мати, Ольга Петрівна Драгоманова-Косач – письменниця, яка творила під псевдонімом Олена Пчілка, була активною учасницею жіночого руху, видавала альманах «Перший вінок». У будинку Косачів часто збиралися письменники, художники і музиканти, влаштовувалися вечори і домашні концерти.

Поетичний хист Лесі Українки формувався і зміцнювався не лише на величній духовності й героїчній історії свого народу, а й творчому засвоєнні найкращих надбань світової літератури і мистецтва, чому значною мірою сприяли родинні обставини та те інтелігентне оточення, в якому вона перебувала і виховувалася.

Окрім рідної української, вона вільно володіла мовами: німецькою, французькою, латинською, давньогрецькою, італійською, англійською, іспанською, російською, польською, болгарською, вільно читала твори чеських і словацьких письменників.

Леся Українка розширила традиційні жанри української літератури. Вона принесла нові літературні образи – з Давнього Єгипту (цикли «Весна в Єгипті», «Єгипетські фантазії» та «Ізраїль в Єгипті»), давньоєврейської історії («У полоні», «На руїнах»), періоду раннього християнства («Руфін і Прісцілла», «Адвокат Мартіан»), європейського Середньовіччя («Роберт Брюс, король шотландський», «Стара казка»).

У роботах на тему національно-визвольної боротьби з’являються нові образи борців за волю, незалежність, свободу України (поема «Самсон», поетичний цикл «Сльози-перли», «Невільницькі пісні», «Триптих», «Оргії»).

Основними джерелами творчості Лесі Українки стали її власні переживання. Завдяки їм в українській поезії з’явилися надзвичайно прекрасні по глибині ліричності, душевного драматизму і психологізму твори. Леся Українка стала найбільшим збирачем українського фольклору, зберігши його для нащадків, знала близько 500 народних пісень, написала роботу з фольклористики Купала на Волині.

Визначний внесок у розвиток світової культури зробила Леся Українка і своїми перекладами творів письменників багатьох літератур українською мовою. Вона виробила об’ємну програму перекладу українською мовою творів Гоголя, Достоєвського, Толстого, Сервантеса, Петрарки, Шекспіра, Мольєра, Вольтера, Руссо, Бомарше, Бернса, Гете, Шіллера, Байрона, Вальтера Скотта, Бальзака, Беранже, Гейне, Гюго, Лесажа, Леопарді, Лонгфелло, Жорж Санд, Сталь, Флобера, Золя, Міцкевича, Сирокомлі, Конопницької, Красицького, Крашевського, Ожешко, Сенкевича, Словацького та багатьох інших.

Творчість великої українки настільки багатогранна, що її можна популяризувати серед читачів різного віку. Знайомство малюків з доробком письменниці варто розпочати з казок. Проведіть з ними голосні читання казок «Лелія» та «Біда навчить» з наступним обговоренням за такими питаннями:

  • Хто така Лелія? Як її описує письменниця?
  • Куди Павлусь літав з Лелією?
  • Про що розповіли квіти у панському садочку?
  • Чому нудьгувала панночка?
  • Що побачив Павлусь у майстерні в місті?
  • Чи подобається вам Мар’яна та Івасик? Чим саме?

Казка «Біда навчить» – це оригінальна за сюжетом розповідь про тварин, побудована на зустрічах головного героя – Горобчика, з різними тваринами. Читаючи казку, діти поступово знайомляться з поведінкою різних птахів: зозулі, гави, сороки-білобоки, сови. Діти відгадують, чому казка має таку назву. Твір можна читати в особах, або інсценувати. За відсутності спеціальних костюмів  досить буде, якщо на голівки «діти-птахи» одягнуть шапочки з відповідними дзьобиками. Така зустріч малечі з творчістю Лесі Українки обов’язково запам’ятається надовго.

Оскільки гра є найбільш популярною і прийнятною формою популяризації книги серед молодших школярів, пропонуємо також провести літературну гру «Продовжи Лесині вірші», під час якого бібліотекар зачитує два рядки вірша, а учні продовжують. Для полегшення можна навіть роздати дітям поетичні збірочки Лесі Українки. Переможе найактивніший учасник.

Цікаво можна організувати конкурс «Донька волинської землі» на краще читання поетичних творів письменниці. Його варто проводити для двох вікових категорій: молодший шкільний вік та середній. Для молодших декламаторів доцільно запропонувати  поезії «На зеленому горбочку», «Вишеньки», «Колискова», «Надія», «Літо краснеє минуло», «На шлях я вийшла ранньою весною», «Мамо, іде вже зима», «Хотіла б я піснею стати», «Конвалія» та ін. Логічним доповненням поетичного змагання може бути конкурс дитячого малюнку «Дівчинка, яку пізнав весь світ». В умовах карантину обидва конкурси можуть бути проведені в онлайн-форматі.

Для читачів-учнів 4-5 класів пропонуємо провести голосні читання книги Олеся Ільченка із серії «Життя видатних дітей». Саме розділ «Хто не жив посеред бурі, той ціни не знає сили…» присвячений дитинству Лесі Українки. До читання можна залучити старшокласників, членів бібліотечного активу, волонтерів.

У 2016 році у серії «12 балів» видавництва «Гамазин» вийшла книжка Марини Горянич «Леся Українка і Я».

Вона розповідає про школярів-двійнят,  яким нудно вчити вірші якоїсь хворої поетеси. Та почувши розмову дорослих про цю сильну й відважну хвору жінку, вони зацікавлюються її біографією, відвідують музей і самостійно вирішують підготувати реферати про письменницю. Книжка дуже доступно і цікаво висвітлює один епізод з життя славетної поетеси. За цим оповіданням можна провести театралізовану літературну годину, або організувати голосне читання в особах.

Для популяризації творчості поетеси серед старшокласників варто використовувати такі форми роботи як літературний портрет, вечір поезії, поетична альтанка, відеомандрівка, віртуальна екскурсія, літературний калейдоскоп, виставка-персоналія, виставка-вшанування, година поезії, літературне свято тощо. На тему життєвого і творчого шляху письменниці пропонуємо провести вечір-портрет «Свіча, запалена від Бога». Розкрити тему кохання в житті Лесі Українки можна за допомогою поетичного зорепаду «Твої листи пахнуть зів’ялими трояндами…». Висвітлити гармонійне єднання людини з природою в драмі-феєрії «Лісова пісня» варто під час літературної гостини «Хотіла б я піснею стати…». Гарним доповненням будь-якого заходу, присвяченого Лесі Українці стануть цікаві відеоматеріали, посилання на які розміщені в Додатку №5.

У 1970 році заснована літературна премія імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва. Присуджується щороку до дня народження Лесі Українки – 25 лютого за твори, які сприяють вихованню підростаючого покоління у дусі національної гідності, духовної єдності українського суспільства та здобули широке громадське визнання. З 2004 року вона стала Премією Кабінету Міністрів України. Пропонуємо один день Тижня дитячого читання присвятити творчості лауреатів цієї премії, серед яких Володимир Рутківський, Дмитро Чередниченко, Зірка Мензатюк, Тамара Коломієць, Галина Малик, Марія Пономаренко та ін. Рівненщину у колі лауреатів премії представляє відомий письменник Євген Шморгун, який удостоєний цієї нагороди у 2000 році за книгу оповідань «Мова зела».

На вшанування пам’яті Лесі Українки її іменем в Україні названі площі, вулиці, театри, виші, установи. Зокрема, у Києві: бульвар, площа, театр російської драми, публічна бібліотека; у Луцьку: вулиця, парк, університет і музей археології; у Львові: центральна міська бібліотека. Її життя і творчість вивчає науково-дослідний інститут Лесі Українки. Пам’ятники поетесі є у Києві, Луцьку, Ковелі, Новограді-Волинському, Дніпрі, а також за кордоном – у Телаві, Сурамі (Грузія), Торонто (Канада), Москві (Росія); меморіальні дошки – у Сан-Ремо (Італія), Берліні (Німеччина). Музеї Лесі Українки працюють у Києві, Колодяжному, Ялті, Сурамі. Образ Лесі Українки зображений на 200-гривневій купюрі, поштових марках. До 150-річчя від дня народження Національний банк України викарбував пам’ятну срібну монету номіналом 20 грн. Щоб познайомити учнів з географією місць, пов’язаних з Лесею Українкою, пропонуємо провести віртуальну подорож «Шляхами видатної Українки».

Додаток №1

«Мрії зламане крило»

/Книжкова виставка для читачів-учнів середнього та старшого шкільного віку/

«Від часу Шевченкового Україна не чула такого сильного, гарячого

та поетичного слова, як з уст сеї слабосильної, хворої дівчини»

І. Я. Франко

І розділ: «Хотіла б я піснею стати…»

Українка Л. Вибране : для серед та ст. шк. віку / Л. Українка ; упоряд. Л. Мірошниченко. – К. : Школа, 2008. – 367 с.

Українка Л. Вірші. Драматичні поеми / Л. Українка ; худож.-оформлювач І. В. Осипов. – Х. : Фоліо, 2008. – 351 с. – (Українська класика).

Українка Л. Бояриня : драмат. поема / Л. Українка. – К. : Богдана, 2006. – 80 с. – (Із скарбниці української літератури).

Українка Л. Горить моє серце : вірші та поеми / Л. Українка ; ред.-упоряд., авт. передм. Т. Сергійчук ; худож. О. М. Тищук, М. П. Москаль. – К. : Київська правда, 2004. – 464 с.

Українка Л. Давня казка / Л. Українка ; упоряд. та передм. Л. Ліщинської. – К. : Школа, 2006. – 240 с.: ілюстр. – (Хрестоматія школяра).

Українка Л. Зоря поезії / Л. Українка. – Донецьк : Донеччина, 2008. – 352 с.

Українка Л. Камінний господар : драми / Л. Українка. – К. : Видавець Карпенко, 2006. – 176 с.

Українка Л. Лісова пісня : драма-феєрія в 3-х діях : для ст. шк. віку / Л. Українка ; [ післяслово Я. Гояна ] ; худож. С. Караффа-Корбут. – К. : Веселка, 2007. – 175 с. : ілюстр.

Українка Л. Роберт Брюс, король шотландський : шотландська легенда (поема) / Л. Українка. – К. : Дзеркало, 2003. – 32 с. : ілюстр.

Українка Л. Хотіла б я піснею стати : поезії, казки / Л. Українка. – Тернопіль : Навч. книга – Богдан, 2011. – 96 с.

ІІ розділ: «Вона в віки майбутні йти повинна»

Горянич М. Леся Українка і я : оповідання / М. Горянич. – К. : Гамазин, 2016. – 48 с. : ілюстр. – (12 балів).

Ільченко О. Олесь Ільченко про Леонардо да Вінчі, Карла Ліннея, Жюля Верна, Джона Рокфеллера, Лесю Українку, Вінстона Черчілля / О. Ільченко. – К. : Грані – Т, 2007. – 96 с. : ілюстр. – (Життя видатних дітей).

Клімов А. А. Моя Батьківщина – Україна / А. А. Клімов. – Х. : Веста, 2009. – 144с. : ілюстр. 

Костенко А. Леся Українка : худож.-документ. біогр. / А. Костенко. – 2-ге вид., зі змінами, доповн. – К. : Дніпро, 1985. – 393 с.

Панасенко Т. Леся Українка / Т. Панасенко. – Х. : Фоліо, 2013. – 123 с.

Провідники духовності в Україні : довід. / за ред. І. Ф. Кураса. – К. : Вища школа, 2003. – 783 с.

100 найвідоміших українців / під заг. ред. Ю. Павленка ; 3-тє вид., виправл. і доповн. – К. : ТОВ «Автограф», Книжковий дім «Орфей», 2005. – 640 с.

Усі українські письменники / упоряд. Ю. І. Хізова, В. В. Щоголева. – Х. : ТОРСІНГ ПЛЮС, – 2008. – 384 с.

Це зробила вона. – К. : Видавництво для дітей 12+, 2018. – 105 с. : ілюстр.

Додаток № 2

«Диво-Українка»

/Літературна вікторина /

1. Де і коли народилась Леся Українка? (м. Новоград-Волинський, 25 лютого 1871 р.)

2. Справжнє ім’я та прізвище письменниці. (Лариса Петрівна Косач)

3. Скільки дітей було у сім’ї Косачів? (Шестеро)

4. Творчий псевдонім Лесиної матері. (Олена Пчілка)

5. У якому селі на Волині пройшло дитинство Лесі Українки? (с. Колодяжне)                        

6. У скільки років Леся навчилася читати? (У 4 роки)

7. Що завадило Лесі ходити до школи? (Хвороба)

8. На якому музичному інструменті добре грала Леся Українка? (Фортепіано)

9. У якому віці поетеса написала перший вірш ? (У 9 років)

10. Скільки іноземних мов знала Леся? (Досконало знала 10)

11. З якого предмета Леся написала підручник для своєї сестри? (З історії)

12. У якій країні Леся Українка жила останні роки життя? (Грузія)

13. Назвіть головних героїв найвідомішого твору Лесі Українки «Лісова пісня». (Мавка і Лукаш)

14. З якого твору ці рядки:

«Я на гору круту крем’яную

Буду камінь важкий підіймать

І, несучи вагу ту страшную,

Буду пісню веселу співать.»

 («CONTRA SPEM SPERO! Без надії сподіватись!»)

15. Де похована Леся Українка? (Київ, Байкове кладовище)

Додаток № 3

«Рівненськими стежками Лесі Українки»

/ матеріал до літературно-краєзнавчої мандрівки /

(На екрані – фото маленької Лесі Українки в українському вбранні, саме такою вона була під час подорожей  Рівненщиною)

Видатна українська письменниця, поетеса, перекладачка Леся Українка, уродженка Новограда-Волинського, тісно пов’язана з Рівненським краєм. Адже бувала тут у багатьох містечках і селах: Рівному, Клевані, Корці, Дубні, Пляшевій, Здолбунові, Гільчі, Радивилові, Острозі.

У 1879 році родина Лесі Українки переїхала зі Звягеля (нині – Новоград-Волинський) до Луцька. Їхали Рівненщиною, отож по дорозі, за спогадами Ольги Петрівни, Лесиної мами, проїжджали Корець, де оглянули стародавній замок князів Корецьких.

На Рівненщині, у колишньому Млинівському районі, є село Чекно. Хоч маленьке, та має багату історію. Колись тут діяв монетний двір – гроші чеканили князі Київської Русі, зокрема Ярослав Ізяславич, ще у ХІІ столітті!

Навесні 1881 року в Чекні вперше побувала Ольга Петрівна Косач (Олена Пчілка). Зумисне повезла в це село своїх дітей – Михайла, Ольгу та Лесю, аби вони побачили й послухали, як гарно тут співають веснянки й виводять у заплаві Стиру таночки. А ще мама водила їх від хати до хати, показуючи рідкісні візерунки волинської вишивки – й сама замальовувала орнаменти.

Фото дітей сім’ї Косачів

Про ті незабутні гостини залишилися письмові спогади Ольги Косач: «Леся, старша за мене на шість років, і без порівняння вразливіша, – пам’ятала ті чекнянські веснянки все своє життя». Більше того, почуті у селі пісні, зокрема «Подоляночку», «Женчичок-бренчичок», «Зайчик», «Рак-неборак» та інші, Леся Українка включила до збірника «Детские игры, песни и сказки Ковельского, Луцкого и Новоград-Волынского уездов Волынской губернии Волыни. Киев. 1903 год». (Село Чекно розташоване лише за 20 кілометрів від обласного центру Волині. Пізніше композитор Микола Лисенко ще й видав збірник народних пісень для дітей, де під чеконськими веснянками було вказано, де вони записані).

(Аудіозапис дитячих пісеньок «Женчичок-бренчичок» та «Подоляночка»)

https://www.youtube.com/watch?v=-MuI56Dpfws

https://www.youtube.com/watch?v=E12Gu1QKwZA&t=533s

Старожили переповідають, що Леся Українка також приїздила у Чекно до лікаря-чеха, який прописував їй різні помічні мікстури. І коли зупинялася в селі, то обов’язково ходила на Службу Божу до місцевого храму. Мова про Хресто-Воздвиженський храм, який збудував у 1733 році граф Соболевський на місці древньої дерев’яної церковки. Стіни прикрасили фресками, колони під стелею оздобили розкішними капітеліями-ліпниною. Церква могла вмістити кількадесят парафіян, була простора і гарна. Нині споруда, яка колись вражала своєю красою, стоїть руїною.(Фото Хресто-Воздвиженської церкви у с. Чекно

Після Чекно О.П. Косач разом з дітьми відвідали місце Берестецької битви, побували у Пляшевій, на острові Журавлиха, слухали розповіді селян про минулі події і про їхнє життя. Саме про події в нашому краї напише пізніше Олена Пчілка:

За щастя, за волю, за кращую долю

Вмирали волинськії люде, –

Хіба ж Берестечко, славетне містечко,

Останнє в історії буде?

Усією родиною Косачі побували також на святі Івана Купала, у серпні 1881 року відвідали джерело св. Миколая у с. Гільча (Здолбунівський район на Рівненщині), оглянули древній Острог.

Леся Українка не раз відвідувала і Рівне. Тут деякий час мешкав її дядько Михайло Драгоманов. Приїздила вона сюди також разом із матір’ю Оленою Пчілкою.

У 1971 році з нагоди 100-літнього ювілею письменниці у селі Ярославичах на Млинівщині відбулося урочисте встановлення меморіальної дошки з написом: «1881 року в селі Чекно (нині Межиріччя Ярославицької сільської ради) вивчала народні веснянки українська поетеса Леся Українка».

Леся Українка у зрілому віці

Додаток № 4

Світ музики Лесі Українки

/матеріал до літературно-музичної години/

Леся була музикальна від природи, добре розуміла музику; не зважаючи на оперовану руку, майстерно грала на роялі. «Мені часто здається, що з мене вийшов би далеко кращий музика, ніж поет», зізнавалася в листі до М. Драгоманова. Вплив музики на творчість Лесі Українки величезний. Уже назви віршів красномовно свідчать про музично – поетичну природу поезії: «Мелодії», «Ритми», «Сім струн», «Романс».

Музичні сторінки творчості Лесі Українки свідчать про широку обізнаність письменниці з різноманітними жанрами музичного мистецтва, глибоке розуміння стильових особливостей як народної, так і професійної музики. Могутньою, стоголосою піснею лунає поетичне слово Лесі Українки по всьому світу – воно втілюється у звуки музичних творів, натхненних її співучою музикою, її безсмертним генієм.

Як я умру, на світі запалає

Покинутий вогонь моїх пісень,

І стримуваний пломінь засіяє,

Вночі запалений, горітиме удень.

Українські і зарубіжні композитори найбільше написали (понад сотню) творів на слова Лесі Українки для голосу з фортепіанним супроводом. Серед музичних творів, написаних на вірші і сюжети Лесі Українки –романси, хори, солоспіви та великожанрові: симфонії, опери й балети.

Варто також назвати імена видатних співаків світу, які ще за життя Лесі Українки виконували музичні твори на її слова. Це – Соломія Крушельницька, Ганна Крушельницька, Денис Січинський, Григорій Алчевський, Іван Григорович, Іван Алчевський, Іван Гичка-Андрієвський.

Джерело: http://cls.ks.ua/chitacham/storinka-lesi-ukrainki/muzik 

Пісні на слова Лесі Українки:

Бумбокс Плющ [Електронний ресурс] // YouTube. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=Q4C90vTTVPw. – Назва з екрана. – Дата публікації: 27.04. 2020. – Дата перегляду: 2.02.2021.

Відеокліп до поезії Лесі Українки «Давня весна» [Електронний ресурс] // YouTube. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=HEx-GwRVgKs. – Назва з екрана. – Дата публікації: 3.04. 2016. – Дата перегляду: 2.02.2021. 

Гетьте думи, ви хмари осінні [Електронний ресурс] // Хор Гомін : [вебсайт]. – Режим доступу: https://homin.etnoua.info/avtor/lesja-ukrajinka2/. – Назва з екрана. – Дата публікації: 24.03. 2018. – Дата перегляду: 2.02.2021.

«Горить моє серце» – слова Лесі Українки, виконує «Берег надії». Робота Ю. Прихідько [Електронний ресурс] // YouTube. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=Jm9rJElSRPM. – Назва з екрана. – Дата публікації: 11.12. 2016. – Дата перегляду: 2.02.2021.

Давня весна  [Електронний ресурс] // YouTube. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=GzWTZI6LUvg. – Назва з екрана. – Дата публікації: 16.02. 2017. – Дата перегляду: 2.02.2021.  

Муз. О. Вольського, слова Лесі Українки «Стояла я і слухала весну» вик. Харчук Таїсія й Стасюк Олена [Електронний ресурс] // YouTube. – Режим доступу:  https://www.youtube.com/watch?v=cwPOhLp9lL0. – Назва з екрана. – Дата публікації: 14.04. 2020. – Дата перегляду: 2.02.2021. 

Пісня на слова Лесі Українки «На зеленому горбочку» [Електронний ресурс] // YouTube. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=W_aOoDyN46w. – Назва з екрана. – Дата публікації: 16.02. 2017. – Дата перегляду: 2.02.2021.

ТОП 4 На слова Лесі Українки (Берег надії – Моя Леліє; Лібідо – Надія; Дует Почайна – Біда; Milenium Dey – Contra spem spero) [Електронний ресурс] : відеоальбом // YouTube. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=dONINH-05Ck. – Назва з екрана. – Дата публікації: 28.02. 2018. – Дата перегляду: 2.02.2021.

Додаток № 5

При підготовці заходів до ювілею Лесі Українки радимо використати наступні джерела:

Байрачна Л. Так ніхто не кохав… В. Сосюра : [особисте життя Лесі Українки] / Л. Байрачна // Журавлик. – 2018. – № 5. – С. 5.

Борис О. Лесиними стежками : [сценарій свята] / О. Борис, Л. Остапова // Початкова школа. – 2019. – № 3. – С. 57-59.

Василюк С. Н. Біда навчить (на новий лад) : розвага за мотивами казки Лесі Українки : просте музикування за методикою К. Орфа : старша група / С. М. Василюк // Бібліотечка вихователя дитячого садка. – 2018. – № 7 (липень). – С. 80-82.

Велика дочка великої матері : геніальна донька українського народу [Леся Українка] // Журавлик. – 2020. – № 2. – С. 5.

Герега І. Б. Свіча, запалена від Бога : присвячено життю і творчості Лесі Українки / І. Б. Герега // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2018. – № 34-36. – С. 69-72.

Клепач Т. М. Ні! Я жива! Я буду вічно жити! : урок-дослідження за творчістю Лесі Українки / П. М. Клепач // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2020. – № 25-27. – С. 32-39.

На сцені юні актори : шкільний театр : [добірка інсценівок для шкільного театру] // Позакласний час. – 2018. – № 7. – С. 15-28.

Нікішина В. І. Турнір юних літературознавців «Творчість Лесі Українки» / В. І. Нікішина // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2020. – № 22-24. – С. 64-65.

Яремко, Н. Леся Українка дітям : [сценарій] / Н. Яремко // Журавлик. – 2018. – № 8. – С. 4.

Електронні ресурси

Колодяжненський літературно меморіальний музей Лесі Українки [Електронний ресурс] : відеоекскурсія //  YouTube. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=sgWxjcb50r8 . – Назва з екрана. – Дата публікації: 9.07. 2014. – Дата перегляду: 25.01.2021.

Леся Українка: 10 вражаючих фактів [Електронний ресурс] : відеопрезентація //  YouTube. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=uOsYUKsrh6M . – Назва з екрана. – Дата публікації: 2.02. 2020. – Дата перегляду: 25.01.2021.

Наша Леся [Електронний ресурс] : фільм Волинської обласної творчої дитячої студії «Боривітер» // YouTube. – Режим доступу:  https://www.youtube.com/watch?v=pBDpNb-x36I&fbclid=IwAR0zd5cAeDEyuGjNbJ2Z7BIvNrznqFzoB5pHmGusnf8mDR093ygFz93DBeY . – Назва з екрана. – Дата публікації: 13.10. 2012. – Дата перегляду: 25.01.2021.

Обличчя української історії: Леся Українка [Електронний ресурс] : відеоальбом // YouTube. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=KPgJYyyL9zU . – Назва з екрана. – Дата публікації: 24.10. 2013. – Дата перегляду: 25.01.2021.

Рибак Оксана Леся Українка – дітям : сценарій свята для 1-4 класів [Електронний ресурс] / Оксана Рибак // Ми вже школярі : [вебсайт]. – Електронні дані. – Режим доступу:

http://1myschool.blogspot.com/2011/02/blog-post_20.html . – Назва з екрана.

Твої листи пахнуть зів’ялими трояндами… [Електронний ресурс] : відеопрезентація // YouTube. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=UQqU2N3MRu4  . – Назва з екрана. – Дата публікації: 23.01. 2016. – Дата перегляду: 25.01.2021.

Фото використані з вільних джерел в Інтернеті.

Відповідальна за випуск:      Наталія Назарук  
Підготували:                           Наталія Онофрійчук
 Лариса Лаврук  
                                                      

Обсуждение закрыто.