«Людина героїзму й мистецтва»
/до 70-річчя з дня загибелі Ніла Хасевича/
(біобібліографічний нарис для старшокласників та організаторів дитячого читання)
Від укладача
Біобібліографічний нарис «Людина героїзму й мистецтва» присвячено українському художнику, графіку європейського рівня, громадському діячеві, членові Організації українських націоналістів, воїну Української повстанської армії Нілу Антоновичу Хасевичу. Відкриває нарис розділ «Духу сила нескорима…», який знайомить з життєвим та творчим шляхом Н. Хасевича.
Бібліографічну частину складають розділи: «Книги про життя та творчість Н. Хасевича», «Статті з періодичних видань», «Образ Ніла Хасевича в літературі та мистецтві», «Електронні ресурси».
«Духу сила нескорима…»
«У своєму житті я втратив уже все, але як довго залишиться бодай одна краплина моєї крові, я буду битися з ворогами свого народу. Я не можу битися зброєю, але я б’юся різцем і долотом. Я, каліка, б’юся в той час, коли багато сильних та здорових людей у світі навіть не вірять, що така боротьба взагалі можлива. Я хочу, аби світ знав, що визвольна боротьба триває, що українці б’ються», – писав Ніл Хасевич, звертаючись не лише до сучасників, а й до далеких нащадків. Графік європейського рівня, член ОУН, воїн УПА, він був особистістю надзвичайно талановитою й неординарною. Його роботи зберігаються у приватних мистецьких колекціях – від Польщі до США. Він міг спокійно заробляти на життя творчістю, живучи за кордоном, міг виставлятися у провідних художніх салонах, але обрав собі інший шлях – складний та небезпечний. І за свій вибір заплатив життям у віці сорока семи років.
Ніл Хасевич народився 24 листопада 1905 року в селі Дюксин Костопільського повіту на Волині в родині псаломщика Антона Івановича Хасевича та його дружини Феодотії Олексіївни. Старші брати Анатолій та Федір стали українськими священниками на Волині. Анатолія закатували поляки в селі Дерев’яне (поблизу волинського містечка Клевань), а Федір загинув після війни на засланні в Сибіру. Ніл також навчався в духовній семінарії й перші уроки малювання отримав в іконописній майстерні. Окрім хисту до малювання, Хасевич мав ще й добрий голос.
Коли Нілу Хасевичу виповнилося чотирнадцять років, в його житті сталася трагічна подія – на залізничному переїзді підвода, на якій вони з мамою їхали до гімназії, потрапила під потяг. Мама загинула, а син, втративши ліву ногу, на все життя залишився інвалідом. У цій трагедії добре проявився характер Хасевича, який, хоч був ще підлітком, не опустив рук, вміючи вирізати з дерева, сам виготував собі протез і вперто йшов до мети.
А метою спочатку було навчання. Після лікування він навчався в майстерні Василя Леня в Рівному. 1925 року здав екстерном іспит і отримав атестат Рівненської гімназії. А з 1925 до 1926 року працював помічником іконописця. Гроші, отримані від французької залізничної компанії як компенсація за нещасний випадок, використав на навчання у Варшавській академії прикладних мистецтв. Юнак закінчує графічний факультет, живопису навчався у професорів Мілоша та Мечислава Катарбінських, а графіки – у професора Владислава Скочиляса.
У Варшаві того часу працював невеликий гурток українських митців і студентів академії, які заснували товариство «Спокій», куди входили Н. Хасевич, П. Андрусій, В. Васьківський, С. Дричик, В. Зварич, П. Холодний, В. Гаврилюк, П. Мегик. Зі спогадів останнього про свого земляка: «…невеликого зросту, бідно вдягнений хлопчина, з палицею в руці, бо замість лівої ноги – дерев’яна, закінчена грубим патиком, примітивна, власної роботи протеза… Пильно вчиться і неймовірно матеріально бідує. З дому від батька не одержує нічого, бо там не менша біда…».
У 1930-х роках належав до студентської спілки «Запоріжжя». Захистивши дипломну роботу на тему «Святий Володимир», 1935 року Ніл Хасевич здобув диплом про вищу художню освіту з правом вчителювання в середніх школах.
1931 року його полотно «Прання» було відзначене премією «Ватикан», а наступного року – портрет гетьмана Івана Мазепи – дипломом Варшавської академії. Поступово Ніл Хасевич переходить від олійного живопису до графіки і починає займатися гравюрами, а точніше – дереворитами (дереворізами). На початку 1930-х років він виставляється в художніх салонах Львова, Праги, Берліна, Чикаго, Лос-Анджелеса. У 1937 році здобуває третій грошовий приз на міжнародній виставці гравюр по дереву у Варшаві. Там же виходить з друку художній альбом «Книжкові знаки Ніла Хасевича». В американському місті Філадельфія побачив світ художній альбом «Екслібрис Ніла Хасевича».
З початком Другої світової війни він повертається до свого села. Працював учителем у місцевій школі й далі багато малював, брав участь у художніх виставках. Але насувалася світова війна і доля поставила його перед вибором. Одночасно із творчістю він займається громадською і політичною діяльністю: входить до Волинського українського об’єднання, а згодом вступає до ОУН. За часів німецької окупації Хасевича обрали мировим суддею, настільки великим авторитетом користувався він у своїх земляків. Митець на деякий час переїхав до Рівного і влаштувався на посаду референта відділу мистецтв окружної управи. Художник ілюстрував часопис «Волинь», а також розміщував власні матеріали на його сторінках. Зокрема, у статті «Про графіку», опубліковану у номері від 1 вересня 1941 року, він окреслив значення візуальної пропаганди так, наче визначив свою місію у майбутній підпільній боротьбі.
З квітня 1943 року, коли масово формувалися загони УПА, художник долучився до підпільної роботи. У підпіллі Ніла знали під псевдами «Бей-Зот», «Старий», «333», «Левко», «Рибалка», «Джміль». Власне, саме Хасевич створив той візуальний образ УПА, відомий нам з архівів, – від плакатів до нагород. Разом із тим, зарекомендував себе прекрасним пропагандистом. Протягом 1943-1944 років очолював політико-пропагандистську ланку групи УПА «Північ», якою командував Дмитро Клячківський (Клим Савур). Після його смерті Хасевич ще впродовж семи років лишався на бойовому посту. Художник працював у редакції журналу «До зброї», готував ілюстрації до сатиричних журналів УПА «Український перець» та «Хрін», керував підпільною друкарнею, випускав різні агітаційні матеріали (брошури, листівки, летючки).
Він же розробив ескізи прапорів, печаток, бланків, бофонів та відзнак підпілля (Хрест заслуги, Хрест бойової заслуги, медаль «За боротьбу в особливо важких умовах»). За час діяльності УПА нагородили 1102 учасників національно-визвольної боротьби. Нагороджено було і Ніла Хасевича «Срібним Хрестом Заслуги» та медаллю «За боротьбу в особливо важких умовах». Хасевич навчав мистецтва гравюри молодих художників. Його ілюстрації прикрашали майже всі підпільні видання Волині й Полісся.
Умови для праці в підпіллі були надзвичайно важкими: використовували старенький друкарський верстат, постійно відчувався брак матеріалів, необхідних для виготовлення та тиражування гравюр. Згодом, саме оприлюднення творів художника-патріота на Заході стало чи не смертельним вироком для митця. 1951 року роботи Ніла Хасевича потрапили до делегатів Генеральної Асамблеї ООН та іноземних дипломатів та були видані за океаном в альбомах «Волинь у боротьбі» та «Графіка в бункерах УПА» (1950-1952 рр.).
Радянські каральні органи почали справжнє полювання за митцем, який відкрив світові правду про тоталітарну сутність політичного режиму в СРСР.
Для пошуку Хасевича створили оперативну групу Міністерства державної безпеки, якою керував капітан Борис Стекляр. За голову Ніла Хасевича радянська влада обіцяла нагороди, посади, почесті.
Радянські спецслужби доклали чимало зусиль для його пошуку, а виявленню місця перебування Ніла Хасевича сприяв випадок – було розшифровано документи, знайдені в одній з виявлених на Рівненщині криївок: у них йшлося і про необхідні художникові для роботи папір та вишневе дерево. Було також названо місце знаходження однієї з останніх на Волині криївок – біля села Сухівці, за дванадцять кілометрів від Клеваня Рівненської області.
Зрадники допомогли відшукати криївку, але живим художник не здався. Він застрелився з власної зброї, його два охоронці В’ячеслав Антонюк та Антон Мельничук також покінчили життя самогубством, спаливши перед тим усі важливі документи. Могилу мистця, як і двох його побратимів, що загинули разом із ним у березні 1952 року, й досі не знайдено…
Дослідники вважають унікальними його пропагандистські твори. До Хасевича майже не було патріотичного мистецтва, спрямованого на ідею самостійності. Листівки, шаржі, карикатури переконували українців, закликали до боротьби. У візуальному мистецтві він перший закликав до політичної самостійності України.
Пам’ятник Н. Хасевичу в Рівному
Життя Ніла Хасевича є взірцем патріотизму, незалежності духу, стоїцизму. Він творив попри всі перепони та негаразди, знаходив сили для боротьби. Великий патріот, син України, він до кінця розділив її тяжку долю. Цьому жертовному служінню він підкорив своє фізичне й духовне життя і поклав його на вівтар волі та державної незалежності.
Книги про життя та творчість Ніла Хасевича
Хасевич Н. Найживіша галузь мистецтва : твори / Н. Хасевич ; упоряд. І. Нагорна. – Рівне : Азалія, 2009. – 60 с.: іл., портр. – (Б-чка літ. музею Уласа Самчука в Рівному. Число 4).
Бабій С. Розповідь про Ніла Хасевича / С. Бабій // Войтович В. М. Пересопниця : Рівненський край: історія і культура / В. М. Войтович. – Рівне, 2011. – С. 708-710.
Бабій С. Слідами Ніла Хасевича // Бабій С. О. Волинські дзвони : УПА у спогадах учасників і свідків / С. О. Бабій ; худож. М. Тимчак. – Дубно, 1994. – С. 24-31.
Бабій С. О. Слідами Ніла Хасевича // Бабій С. О. Луни повстанського краю : нариси, оповіді, спогади / С. О. Бабій. – Рівне, 2002. – С. 60-70.
Вакулка А. Ф. Ніл Хасевич – художник-борець: «…я б’юся різцем і долотом…» / А. Ф. Вакулка. – Рівне : Волин. обереги, 2005. – 68 с.
Веденєєва Д. Провідник Зот / Д. Веденєєва, С. Шевченко // Історичний календар. – К., 2002. – С. 141-144.
Даревич Д. Мистецька спадщина Ніла Хасевича / Д. Даревич // Повстанська ватра : літ.-худож. альм. – Рівне, 2019. – С. 42-48.
Дем’янчук Г. На сторожі волі : повстанський художник Ніл Хасевич // Ми у вічі сміялися смерті : повстанські пісні : до 50-річчя Української Повстанської Армії / упоряд. Є. Шморгун ; худож. В. Войтович ; гравюри Н. Хасевича. – Рівне, 1992. – С. 11-13.
Крайлюк Л. В. Ніл Хасевич і українська книжкова графіка першої половини ХХ століття / Л. В. Крайлюк // Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку : зб. наук. праць. У 2-х т. Т. 1. – Рівне, 2014. – С. 358-362.
Ніл Хасевич : зб. листівок дереворитів : комплект листівок / Рівнен. обл. об-ня Всеукр. т-ва «Просвіта» ім. Т. Г. Шевченка ; передм. І. Марчук, Н. Марчук. – Рівне, 2020. – 15 с.: іл.
Ніл Хасевич – Зот ; Творчість Ніла Хасевича // За волю України : антол. пісень нац.-визвол. змагань : повстанські пісні. – Луцьк, 2007. – С. 361-373.
Федоришин М. В. Сухівецькі схрони Бей Зота / М. В. Федоришин. – Рівне : Каіс, 2005. – 46 с.: іл., портр.
Хасевич Ніл // Азалія : літ.-краєзн. календар Рівненщини на 1994 рік. Вип. 2 / ред. та упоряд. Є. Шморгун ; худож. В. Войтович. – Рівне, 1993. – С. 113-115.
Хасевич Ніл // Журавель Ю. Знай наших. Обличчя. Думки. Вчинки : ілюстр. кн. життя видатних синів та дочок землі / Ю. Журавель ; іл. авт. – Рівне, 2019. – С. 88-89.
Хасевич Ніл // Медведєва О. Рівненський буквар / О. Медведєва. – Рівне, 2016. – С. 118.
Хасевич Ніл Антонович : (25.ХІ.1905-4.ІІІ.1952) // Пащук І. Меморіальні дошки у Рівному : історико-краєзн. довід. / І. Пащук. – Рівне, 2008. – С. 58.
Хасевич Ніл : [вшанування пам’яті] // Прищепа Б. Історичне краєзнавство Волині / Б. Прищепа, О. Прищепа. – Рівне, 2008. – С. 293.
Хасевич Ніл Антонович (1905-1952) // Столярчук Б. Й. Митці Рівненщини : енциклопед. довід. / Б. Й. Столярчук ; літ. ред. Н. Гавриш. – Рівне, 2011. – С. 347.
Хасевич Ніл // Шаповал Ю. Мить історії : 366 мініатюр про людей і події / Ю. Шаповал. – К., 2019. – С. 354.
Статті з періодичних видань
Байкєніч Г. [Добірка матеріалів про історичні події в Україні] : [Хасевич Ніл Антонович] / Г. Байкєніч // Позаклас. час. – 2018. – № 10. – Школа патріота. – С. 30-31.
Бахін С. Візуальний автор УПА : ім’я Ніла Хасевича добре знане на Волині, втім, майже не відоме в Україні / С. Бахін // Культура і життя. – 2016. – № 49, 2 груд. – С. 16.
Бухало Г. Зустрічі з Нілом Хасевичем у США : [знайомство Гурія Бухала з творами художника у США] / Г. Бухало // Волинь. – 2005. – № 45, 11 листоп. – С. 1-2.
Бухало Г. Ніл Хасевич : коротка хронологія життя / Г. Бухало // Волинь. – 2005. – № 45, 11 листоп. – С. 2.
Гумінська О. Одні – до Варшави, інші – в Париж / О. Гумінська // Рівне вечірнє. – 2018. – № 41, 11 жовт.
Дем’янчук О. Боровся з ворогом силою мистецтва : до сторіччя з дня народження Ніла Хасевича / О. Дем’янчук // Вісті Рівненщини. – 2005. – № 87, 23 листоп. – С. 4.
Джерелянський П. Свій талант він перетворив на зброю : [4 березня минуло 66 років від дня трагічної загибелі художника Ніла Хасевича] / П. Джерелянський // Журавлик. – 2018. – № 4. – С. 10.
Єзерська І. Ніл Хасевич. Людина, яка створила візуальний образ УПА / І. Єзерська // Волинь. – 2014. – № 39, 17 жовт. – С. 7.
Життя, присвячене Україні : [Ніл Хасевич] // Журавлик. – 2011. – № 1. – С. 7-8.
Історія в особах : укр. календар : [Ніл Хасевич] // Позаклас. час. – 2020. – № 10. – С. 6-8.
Карп’юк А. Безстрашний лицар свободи : на Рівненщині відзначили 110-ту річницю від дня народження художника і повстанця Ніла Хасевича / А. Карп’юк // Вільне слово. – 2015. – № 49, 3 груд.
Карп’юк А. Лицар свободи із бункера УПА : з нагоди 75-ліття Української повстанської армії / А. Карп’юк // Слово Просвіти. – 2017. – № 41, 12-18 жовт. – С. 4-5.
Карп’юк А. Про що розповів лист / А. Карп’юк // Вільне слово. – 2004. – № 23, 10 берез. – С. 3.
Карп’юк А. Убивчий пафос підпільного «Українського перця» : до 115-річчя з дня народження Ніла Хасевича / А. Карп’юк // Літ. Україна. – 2020. – № 45-46, 28 листоп. – С. 15.
Кліменчукова В. Воїн, митець, легенда / В. Кліменчукова // Літ. Україна. – 2011. – № 22, 2 черв. – С. 3.
Костюк Л. Мистецька візитівка українського визвольного руху / Л. Костюк // Мистецькі грані. – 2014. – № 10. – С. 4.
Купчик К. Ніл Хасевич – творець бойової графіки УПА : видатні діячі та визначні події / К. Купчик // Вісник Кн. палати. – 2020. – № 11. – С. 42-44.
Максимець Б. В. Довідник з історії УПА : [Ніл Хасевич] / Б. В. Максимець // Історія та правознавство. – 2017. – № 25-26. – С. 5-23.
Марчук І. Лицар свободи / І. Марчук // Сім днів. – 2008. – № 48, 28 листоп. – С. 14.
Марчук І. Як загинув Ніл Хасевич / І. Марчук // Волинь. – 2012. – № 9, 9 берез. ; № 10, 16 берез.
Новак О. Художник і воїн / О. Новак // Вільне слово. – 2004. – № 89, 24 листоп. – С. 5.
Орел М. «Я хочу, щоб світ знав, що українці борються» : 110 років від дня народження Ніла Хасевича / М. Орел // Пенсійн. кур’єр. – 2015. – № 46, 13 листоп. – С. 9.
Пиріг Л. Проти Московщини, за Україну! : нотатки філателіста : [Н. А. Хасевич. Образ у філателії] / Л. Пиріг // Пам’ятки України. Історія та культура. – 2017. – № 10-12. – С. 82-86.
Світлик О. Забута легенда Волині : [дереворити Ніла Хасевича] / О. Світлик // Літ. Україна. – 2010. – № 26, 29 лип. – С. 8.
Семків В. Воїн. Митець. Альбом : / В. Семків // Україна молода. – 2011. – № 88, 26 трав. – С. 12. – Рец. на кн.: Ніл Хасевич: воїн, митець, легенда : альб. / упоряд. А. Криштальський. – Луцьк : Терен, 2011.
Сидорчук Т. П’ять кілограмів паперу та вишневе дерево : [останні дні життя Ніла Хасевича] // Волинь. – 2014. – № 9, 4 берез. – С. 6.
Стех Я. Людина героїзму й мистецтва : до 66-х роковин смерті Ніла Хасевича / Я. Стех // Волинь. – 2018. – № 10, 9 берез. – С. 7.
Творчі доробки вчителів історії : [добірка статей] : [Хасевич Ніл] // Все для вчителя. – 2013. – № 2. – С. 3-131.
Тубіна С. Духу сила нескорима… : 110-та річниця від дня народження Ніла Хасевича / С. Тубіна // Вісті Рівненщини. – 2015. – № 47, 27 листоп. – С. 5.
Україна вшанувала Ніла Хасевича : 57 років від дня загибелі видатного земляка Ніла Хасевича // Волинь. – 2009. – 6 берез. – С. 10.
Цимбалюк Є. В Україні через 65 років судитимуть тих, хто вбив головного художника УПА?.. : [у розслідуванні справи постав образ Ніла Хасевича] / Є. Цимбалюк // Вільне слово. – 2017. – № 20, 11 трав. – С. 10.
Шабаровський В. Деражне пам’ятає Ніла Хасевича / В. Шабаровський // Волинь. –2011. – № 8, 2 берез. – С. 7.
Яремчук А. Карби Ніла Хасевича / А. Яремчук // Світ дитини. – 2011. – № 3. – С. 8-9.
Образ Ніла Хасевича в літературі та мистецтві
Андрусяк І. Вечір із Бей-Зотом : (із дитинства Ніла Хасевича) : новела // Андрусяк І. Іван Андрусяк про Дмитра Туптала, Григорія Квітку-Основ’яненка, Тараса Шевченка, Ніла Хасевича, Олексу Довбуша. – К., 2008. – С. 65-81. – (Життя видатних дітей).
Андрусяк І. Вечір із Бей-Зотом // Андрусяк І. Нечиста сила та інші капосні історії : оповідання / І. Андрусяк ; іл. М. Савко. – К., 2020. – С. 96-111.
Бабій С. «Про Ніла Хасевича, хлопці, заспівуєм пісню сумну…» : [вірш] / С. Бабій // Азалія : літ.-краєзн. календар Рівненщини на 1994 рік. Вип. 2. – Рівне, 1993. – С. 115.
Капранови, брати. Паперові солдати : роман / Д. Капранов, В. Капранов. – К. : Нора-Друк, 2019. – 224 с.
Оттов М. М. «Про Ніла Хасевича, хлопці, заспівуєм пісню сумну…» : оповідання / М. М. Оттов. – Рівне, 2007. – С. 86-94.
Яковчук М. Нілу Хасевичу : [вірш] // Яковчук М. Я родом звідти : поезії / М. Яковчук. – Рівне, 2004. – С. 10.
Електронні ресурси
Бондарук Л. Як Ніл Хасевич пов’язаний з Луцьком [Електронний ресурс] / Л. Бондарук // Район. Історія : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://history.rayon.in.ua/topics/385968-shcho-i-iak-poviazalo-nila-hasevicha-z-lutskom. – Назва з екрана. – Дата звернення: 15.02.2022.
Бухало О. Історичний блог : як Ніл Хасевич вирізав на дереві образ українського підпілля [Електронний ресурс] / О. Бухало // BBC News Україна – Електрон. дані. – Режим доступу : https://www.bbc.com/ukrainian/blog-history-38099229. – Назва з екрана. – Дата звернення: 15.02.2022.
Гінда В. Загибель митця [Електронний ресурс] / В. Гінда // Zbruc : [вебсайт] – Електрон. дані. – Режим доступу : https://zbruc.eu/node/63058. – Назва з екрана. – Дата звернення: 15.02.2022.
До 50-річчя УПА. Здобути або не бути : [документальний фільм] [Електронний ресурс] / авт сценарію та режисер М. Ткачук // YouTube : [інтернет-відеохостинг]. – Електрон. відеодані (1 файл : 43:03 хв.). – Режим доступу : https://youtu.be/YWjPc88sUCQ. – Назва з екрана. – Дата звернення: 15.02.2022. – Канал користувача Валерий Смирнов.
Лукінов Г. Ніл Хасевич. Творець візуального образу УПА [Електронний ресурс] / Г. Лукінов // Ukrainian People. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://bit.ly/3Bn0EyW. – Назва з екрана. – Дата звернення: 15.02.2022.
Марчук І. Ніл Хасевич – художник-борець [Електронний ресурс] / І. Марчук // Рівненський обласний краєзнавчий музей : офіційний вебсайт. – Електрон. дані. – Режим доступу : http://museum.rv.gov.ua/news/2021/07/09/nil-hasevich-hudozhnik-borec/. – Назва з екрана. – Дата звернення: 15.02.2022.
Ніл Хасевич [Електронний ресурс] // Видавництво «Терен» : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://bit.ly/3BlNQZy. – Назва з екрана. – Дата звернення: 15.02.2022.
Пилипчук М. Мистець-повстанець Ніл Хасевич: «Визвольна боротьба триває, українці б’ються!» [Електронний ресурс] М. Пилипчук // Волинські новини : перше інформаційне агентство. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://bit.ly/3sKfXxE. – Назва з екрана. – Дата звернення: 15.02.2022.
Ричко В. Художник, який нагадав ООН, що УПА не здається [Електронний ресурс] // Укрінформ. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/1906394-hudojnik-yakiy-nagadav-oon-scho-upa-ne-zdaetsya.html. – Назва з екрана. – Дата звернення: 15.02.2022.
Тишкевич М. Ніл Хасевич: Я не можу битися зброєю, але б’юся різцем і долотом [Електронний ресурс] / М. Тишкевич // Український інтерес. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://uain.press/blogs/nil-hasevich-ya-ne-mozhy-bitisya-zbroyeu-ale-b-yusya-riztsem-i-dolotom-1368651. – Назва з екрана. – Дата звернення: 15.02.2022.
Хасевич Ніл Антонович [Електронний ресурс] : [життя та творчість] // ВікіпедіЯ : вільна енциклопедія. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://uk.wikipedia.org/wiki/Хасевич_Ніл_Антонович. – Назва з екрана. – Дата звернення: 15.02.2022.
Хасевич Ніл Антонович [Електронний ресурс] // Litopys UPA. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://litopysupa.com/ua/news_and_events/hasevych/. – Назва з екрана. – Дата звернення: 15.02.2022.
Хасевич Ніл Антонович [Електронний ресурс] : видатні діячі // Рівненська обласна рада : офіційний сайт. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://ror.gov.ua/vidatni-diyachi/viiskovi-diyachi. – Назва з екрана. – Дата звернення: 15.02.2022.