Шановні батьки!
Пропонуємо Вам познайомитись з трьома письменниками, дитячі книги яких якнайкраще підходять для спільного читання з дітьми. Їхні твори порівняно недавно стали відомі українському читачеві, завдяки старанням вітчизняних видавництв і талановитим перекладам. А от за кордоном ці книги зачитуються вже не одним поколінням дітей та їхніх батьків. І все тому, що в цих творах пропагуються справжні родинні цінності.
Джеремі Стронґ – англійський дитячий письменник. Народився 18 листопада 1949 року у Лондоні, Англія. Перш ніж стати письменником Джеремі Стронґ працював пекарем і начиняв пиріжки джемом. Після закінчення Йоркського університету працював вчителем початкової школи. Тоді ж розпочав свою письменницьку кар’єру. В 1991 покинув викладання і повністю присвятив себе письменництву. Джеремі Стронґ – постійний гість фестивалів та зустрічей у школах по всьому світу. За мотивами його книжки «Вікінг у моєму ліжку» у Великобританії знятий дитячий серіал.
Його творам властивий своєрідний легкий стиль, лагідний гумор, зрозумілі та смішні для дітей ситуації, у які втрапляють його персонажі, та цікаві, небувалі сюжети. А додайте до цього добре серце, учительську любов до дітей та активну організацію та участь у багатьох літературних подіях для молодих читачів та письменників, і ви отримаєте одного з найулюбленіших дитячих письменників Великобританії. Перекладами його творів з 2005 року опікується львівське Видавництво Старого Лева, що спеціалізується на дитячій літературі. Книги письменника виходять у серії «Читання для реготання»
Видання Джеремі Стронґа, які можна знайти в нашій бібліотеці:
«Ракета на чотирьох лапах» (Львів: Видавництво Старого Лева, 2005), переклад Віктора Морозова («Ракета на чотирьох лапах», «Ракета на чотирьох лапах повертається»)
Що це? Комета, болід чи реактивний літак? Ні, це всього лише собака Стрілка – справжня ракета на чотирьох лапах, суміш вихору, хорта і спортивного «Феррарі». Вона має фантастичну здатність втягувати в халепу свого одинадцятирічного господаря Тревора і його подружку Тіну.
«Мій тато і зелений алігатор» (Львів: Видавництво Старого Лева, 2006), переклад Ореста Стадника («Мій тато і зелений алігатор», «Велика втеча моєї бабці», «Моя мама збирається вибухнути!»)
Оце так сімейка! Татко приволік додому живого алігатора, а бабуся бігає на побачення, як шістнадцятирічна дівчинка, та ще й гасає на мотоциклі! Лише мама дає всьому раду, хоча інколи годує всю родину самими лише сосисками і збирається… вибухнути.
«Гармидер у школі» (Львів: Видавництво Старого Лева, 2007), переклад Андрія Поритка («Гармидер у школі», «Гармидер серед піратів»)
Як?! До Вашої школи ще й досі не завітала міс Гармидер? Спробуйте попросити про це вашого директора – адже міс Гармидер зазвичай працює вчителем на підміну. Ніхто зі школярів не відмовився би від такої вчительки! Бо з нею уроки перетворюються на саме задоволення: веселощі, гру, розважання, рейвах, тарарам, одним словом – суцільний гармидер!
«Знамениті сіднички мого братика» (Львів: Видавництво Старого Лева, 2007), переклад Ореста Стадника («Знамениті сіднички мого братика») та Оксани Лучишиної («Викрадення родинного скарбу»)
Як стати знаменитим? Для цього треба, щоб у вас була коза Посмітюха, черепаха Шумахер, дивакуватий татко і бабуся на мотоциклі. Тоді вашу сімейку покажуть у програмі про найдокучливіших сусідів. А головне – щоб у вашого маленького братика були найвідоміші у світі… сіднички.
Під обкладинкою “Знаменитих сідничок” читач зустріне ту саму чудернацьку родину з дивакуватим татусем і бабусею-байкеркою, щоправда, у двох повістях, які увійшли до книги, з’являються, і одразу потрапляють до центру уваги, й нові персонажі: це близнятка-немовлятка, що народилися (попередньої повісті) у фургончику, який розвозить піцу, а тому мають відповідні прізвиська – Сирочок і Помідорця.
«Кімнатні пірати» (Львів: Видавництво Старого Лева, 2008), переклад Андрія Поритка
Не дивуйтесь, якщо по сусідству з вами оселяться справжні пірати! Адже далеко не кожен пірат любить море. Серед них є такі, що води на дух не переносять, зате обожнюють затишні помешкання, в яких можна не лише чудово облаштувати піратський корабель, але й відшукати скарби!
«Знайомтесь: Фараон!» (Львів: Видавництво Старого Лева, 2008), переклад Андрія Поритка («А в нас у ванні фараон!») та Наталії Трохим («Пофараонимо!?»)
Єгипетський фараон пролежав купу часу у гробниці, аж поки двоє бандитів-невдах не розбальзамували його ненароком, шукаючи карту скарбів. І от ожила мумія розгулює сучасним містечком, наче забинтований пацієнт, який щойно утік від санітарів. А тим часом двійко нерозважливих бандитів-початківців уже снують свої недолугі плани із захоплення єгипетського фараона.
«Розшукується Ракета на 4-х лапах!» (Львів: Видавництво Старого Лева, 2008), переклад Віктора Морозова («Розшукується Ракета на 4-х лапах!», «Пропала Ракета на чотирьох лапах!»)
Чудова новина! Ракета на чотирьох лапах повертається!!! Повертається для того, щоб знову завдати купу клопотів своїм господарям, втрапити в халепу, накрасти купу їжі і… зникнути. Але не сумуйте. Вона обов’язково повернеться! І не сама…
«Вікінг у моєму ліжку» (Львів: Видавництво Старого Лева, 2010), переклад Віктора Морозова («Вікінг у моєму ліжку», «Вікінг у біді», «Вікінг у школі» )
Уплав він ледве дістався берега і пішов навпростець. А коли туман розвіявся, вікінг Сігурд побачив, що опинився у якомусь дивному місті. Насправді у густому тумані відбувся зсув часів, і стародавній вікінг потрапив у сучасну Англію, у містечко Флотбі, де він надибав готель із такою рідною назвою «Вікінг». Щоправда, ні господарі готелю, ні його гості не були готові до зустрічі зі справжнім і доволі диким вікінгом, якому тепер доведеться ставати сучасною людиною, їсти ножем і виделкою і навіть одружитися…
Анне-Катарина Вестлі – «норвезька Астрід Ліндґрен» і «бабуся всієї Норвегії», народилася у маленькому норвезькому містечку 15 лютого 1920 року. Найбільш знана серією книжок про вісьмох дітей та їхню велику родину: досі найпопулярніша перша книга «Восьмеро дітей, тато, мама і вантажівка», проілюстрована чоловіком письменниці Юханом Вестлі, вийшла друком 1957 року.
Хоча вперше слухачі почули історії про пригоди дружньої родини по радіо: Вестлі вела низку дитячих передач, де, зокрема, мала відвагу говорити на тему появи на світ дітей, а згодом почала вигадувати оповідання про власних героїв. Ці оповідки вона згодом видала – дев’ять книг серії виходили друком до 2000 року. «Бабусею Норвегії» Анне-Кат. Вестлі, а таким скороченням підписано всі її тексти, стала ще й зігравши роль бабуні у декількох екранізаціях своїх книг.
У 1960-х Вестлі збентежила критиків іншою серією – повістями про дівчинку Аврору, де батьки помінялися (нечувано!) гендерними ролями: мати працювала (на роботі!), а тато виховував (удома!) дітей.
Вестлі пішла з життя 15 грудня 2008, проживши 88 років. Загалом вона написала більше 50 книг для дітей, які переклали 16-ма мовами.
У нашій книгозбірні ви можете взяти для читання чотири повісті Анне-Кат. Вестлі, перекладені Наталею Іваничук, які вийшли у видавництві «Махаон»:
«Восьмеро дітей, тато, мама і вантажівка»,«Бабуся і восьмеро дітей у лісі» (2007),
«Марта і бабуся, бабуся і Мортен»,«Маленька подяка від Антона» ( 2008).
Напевно, матиму рацію кажучи, що героїнею книги Анне-Кат. Вестлі «Восьмеро дітей, тато, мама і вантажівка» є велика та напрочуд дружна і міцна родина. Її складають тато з мамою, восьмеро доньок та синів, вантажівка, бабуся і згодом пес-знайда на ім’я Димар. Називаючи родину «героїнею» найперше маю на увазі, що вона настільки міцна, що всі життєві негаразди долає вкупі, розбрату всередині неї читачеві годі помітити.
Одначе негаразди стаються: чимала сім’я мешкає у крихітній квартирі на гроші, які заробляють тато з вантажівкою, у ще зовсім не заможній Норвегії середини минулого століття. І навіть найменші члени дещо ідеалізованої родини завжди усвідомлюють, що дім і близькі – найважливіші, а здолати чи, швидше, не звертати уваги на злидні й насмішки їм допоможе єдність. Вони мають одне одного і декількох найліпших друзів для компанії – більше нікого й нічого ця самодостатня родина, не потребує. Ідеалізовано її непохитність – Вестлі приховує, щонайменше не загострює миті, коли з такою легкістю ставитися до проблем нестерпно, надто коли замість десерту – скибка хліба, запросити друзів додому не маєш змоги, спати доводиться на підлозі, а вдягати латані сестриччині сукенки.
Тим не менше, родина Марена, Мартіна, Марти, Мадса, Муни, Міллі, Міни та Мортена Мізинчика не сумує й удома, і їхні пригоди не дадуть сумувати й читачеві. Дітям випадає покатати бабуню, яка вперше приїхала до міста, на «транваї», уперше запросити друга на гостину, знайти вкрадену вантажівку й потоваришувати з її викрадачем, а згодом – допомогти йому посвататися до сусідки знизу, а наприкінці… Найчарівнішим апогеєм історії і кульмінацією єднання стає, без сумніву, Різдво – затишне й родинне.
Батьків у цій книзі може привабити особливе скандинавське виховання і ставлення до дітей: батьки вісьмох синів і доньок мають міцні нерви, хоч іноді мусять докласти зусиль, аби не зірватися на дітях та у кожному конику, вибрику і пустощах відшукати хороше: «А Мортен не так вже й нашкодив»
Роальд Дал (1916-1990) – англійський (валлійський) письменник, автор романів, казок і новел. Майстер парадоксальної розповіді. Одна з його відомих дитячих книг «Чарлі і шоколадна фабрика» послужила сценарієм для фільму «Віллі Вонка і шоколадна фабрика» 1971 року й однойменного фільму 2005 року. Роальд Дал народився в Кардіффі (Уельс). Його батьки були норвежцями, сам Роальд названий на честь Руаля Амундсена, національного героя Норвегії в той час.
У 1920 році, у віці 3 років, він втратив свою старшу сестру, а потім і батька, протягом декількох тижнів. Після цього його мати вирішила переїхати до Англії. Навчався в пансіоні для хлопчиків. Відразу після закінчення пансіону Роальд взяв участь в експедиції за Полярне коло, на острів Шпіцберген. В університет вирішив не вступати і в 1933 році влаштувався на роботу в компанію «Шелл».
У двадцять років він виїхав до Танзанії. Під час Другої світової війни він вступив на службу льотчиком-винищувачем в Найробі (Кенія). Воював з фашистськими асами в небі над Лівією, Сирією, Грецією. Війну Роальд закінчив полковником. У роки війни Дал опублікував свою першу повість «Гремліни» (1943). З цієї повісті згодом був поставлений нашумівший однойменний фільм (1984). Після війни Дал цілком присвятив себе творчості: писав оповідання, повісті, п’єси, як для дорослих, так і для дітей. Книгу «Джеймс і гігантський персик» (1961) Роальд Дал писав для своїх дітей і не збирався публікувати її, поки родина не вмовила його віднести рукопис до редакції. Після величезного успіху цієї книги Дал продовжив писати дитячі книги («Чарлі і шоколадна фабрика», «Матильда»). Роальд Дал також написав дві автобіографічні книги «Хлопчик» («Boy») про ранні роки життя і «Польоти поодинці» («Going solo») про його роботу в Африці та участі у Другій світовій війні.
«Чарлі і шоколадна фабрика» (1964) – казкова повість Роальда Даля про пригоди хлопчика Чарлі на шоколадній фабриці ексцентричного кондитера містера Вонки.
Маленький хлопчик Чарлі Бакет живе в дуже бідній сім’ї. Семеро людей (хлопчик, його батьки, два дідусі і дві бабусі) туляться в маленькому будиночку на околиці міста, з усієї родини тільки батько Чарлі має роботу: він закручує пробки на тюбиках із зубною пастою. Сім’я не може дозволити собі найнеобхіднішого: у будинку лише одне ліжко, на якому лежать четверо стареньких, сім’я живе голодуючи, харчується картоплею і капустою. Чарлі дуже любить шоколад, але отримує його лише раз на рік, одну плитку на свій день народження, в якості подарунка.
Ексцентричний шоколадний магнат містер Віллі Вонка, оголошує, що хоче влаштувати розіграш п’яти золотих квитків, які дозволять п’яти дітям побувати на його фабриці. Щасливчиками, які знайшли п’ять квитків, захованих під обгорткою шоколаду, стали:
Авґустус Ґлуп – жадібний і ненажерливий хлопчик, «їжа – його улюблене заняття»; Верука Солт – розпещена дівчинка з сім’ї власника фабрики з переробки горіхів, звикла, щоб всі її вимоги негайно виконувалися; Віолетта Борігард – дівчинка, яка постійно жує гумку, встановила світовий рекорд – жує одну жувальну гумку протягом трьох місяців; Майк Тіві – хлопчик, який з ранку до ночі дивиться телевізор, любитель гангстерських бойовиків; Чарлі Бакет – добрий, вихований і розумний хлопчик, який дуже любить свою родину – головний герой цієї повісті. На всіх цих дітей чекають сюрпризи у чарівному кондитерському царстві шоколадної фабрики та нагороди за підсумками подорожі.
Яка ж доля очікує дітей під час екскурсії фабрикою і чим все закінчилось, дізнайтесь, взявши книгу „Чарлі і шоколадна фабрика” в нашій книгозбірні.