Правила пожежної безпеки

Правила пожежної безпеки

 

 

Вогонь здавна є другом людини. Він допомагає їй обігріватися і одягатися. З його допомогою людина варить метал, готує собі їжу. Вогонь рухає техніку, допомагає людині проникнути в таємниці космосу.

Але вогонь може стати і жорстоким ворогом, якщо з ним необережно поводитись, він виходить з-під контролю людини, може знищити міста і села, будинки, ліси, урожаї, все, що зустрінеться на його шляху. Часто у вогні пожеж гинуть люди.

Приблизно кожна шоста-восьма пожежа в нашій країні виникає від пустощів дітей, від їхнього невмілого, необережного поводження з вогнем. Кожен п’ятий, що загинув під час пожежі – неповнолітній. На протязі 2007 року в області сталося  619 пожеж. З них 41 випадок —  з вини дитячих пустощів. За цією статистикою – трагедії багатьох людей, збитки державі у мільйони гривень. Але не виміряти гіркоту втрат, коли у вогні гинуть діти.

Вогонь приваблює дітей і вони люблять з ним гратися. Коли дитина бере до рук скло, виделку, голку, ніж, це викликає переляк у дорослих, бо дитина може себе поранити. Однак, якщо у руках дитини з’явились сірники, то подібну реакцію зустрінеш не завжди, оскільки дорослі часто не розуміють, яку небезпеку приховує вогонь у руках дитини.

Ось доволі типова ситуація: батьки ідуть з дому, залишаючи на деякий час дітей самих. Хтось із малюків заходить на кухню, увагу його привертає коробочка з яскравою етикеткою. Наслідуючи батька чи матір, дитина дістає сірника , чиркає ним… Спалахує вогник. Горить, добираючись до пальців. І раптом починає пекти. Зляканий малюк кидає палаючого сірника на підлогу, на стіл… А температура полум’я сірника достатньо, щоб загорілось більшість речей, виготовлених з дерева, текстилю, синтетики і пластмас.

Тому, перш за все, малюків слід познайомити з призначенням сірників і правилами користування ними, заборонити дітям користуватись сірниками в різних іграх.

Причинною пожежі можуть стати залишені без нагляду увімкнуті електроприлади. Дітям також слід пояснити, як правильно користуватись електроприладами: якщо електрокамін чи праску залишити увімкнутими без нагляду, вони перегріваються і від них можуть загорітись домашні речі. Щоб цього не трапилось, нагрівальні електричні прилади слід встановлювати на вогнетривкі підставки і своєчасно вимикати.

Проте, якщо вже так трапилось, що виникла пожежа, то школярам слід дотримуватись наступних правил:

—         якщо пожежа виникла у приміщенні, не слід лякатися і ховатися;

—          при виникненні у домашніх умовах, коли вогонь ще не набрав сили, слід швидко залити його водою, накрити щільним покривалом з натуральної тканини, засипати піском;

—         коли в приміщенні з’явилось багато диму, то слід пробиратись до виходу повзучи;

—         якщо в приміщенні є маленькі діти, треба негайно вивести їх на вулицю;

—         не гаючи часу, повідомити про пожежу комусь із дорослих;

—         якщо поблизу немає дорослих, то дитина сама повинна викликати пожежну команду за телефоном „01”, повідомити місце пожежі, назвати своє ім’я, вулицю, номер будинку, квартири, іншого об’єкту;

 

 

Пожежа – це особлива битва, тактика якої – наступ на вогненну стихію.  При пожежі не можна чекати і бути повільним. Адже підрахунок часу іде на секунди.

У ці страшні хвилини на допомогу приходять пожежники. Ці люди в блискучих касках по-справжньому безстрашні. Їхні рухи швидкі, стрімкі і точні. Ще б пак, адже мова йде про рятування життя людей та народного достатку. Кому доводилось бачити роботу пожежників в умовах бурхливої стихії, той міг переконатися, що ліквідація пожежі – це важка і небезпечна праця. Декілька разів за чергування лунає в пожежній частині тривога. У будь-яку пору дня і ночі пожежники готові вступити в боротьбу з вогнем.

Професія пожежника поєднує в собі і високий гуманізм, і справжній героїзм. До цього їх зобов’язує високий професійний обов’язок.

Велике значення у справі збереження народного достатку мають заходи з попередження пожеж. Значну допомогу дорослим у цьому надають дружини юних пожежних (ДЮП), до складу яких входять діти віком від 10 до 17 років.

Члени дружин юних пожежних зобов’язані розповсюджувати серед населення пам’ятки, плакати, листівки, інструкції та інші агітаційні матеріали з пожежної безпеки, роз’яснювати дітям, що гра з вогнем загрожує бідою; брати участь у дозорах, які охороняють від пожежі хлібні масиви, ліси, ферми, будови; стежити за справністю первинних засобів пожежогасіння, викликати пожежну допомогу в  разі виникнення пожежі та брати активну участь у її гасінні.

Особливе значення мають ті бесіди, які проводяться членами ДЮП з дітьми молодшого шкільного віку. Їх гра з вогнем – одна з основних причин пожеж, жертвами яких часто вони і стають. Тому найперший обов’язок дружинників – роз’яснювати дошкільникам і молодшим школярам, до чого призводить гра із сірниками, куріння, розкладання вогнищ, невміле запалювання газових плит і т.п.

ДЮП зобов’язані добитися, щоб кожний дружинник сам виконував протипожежні правила в школі, на вулиці, вдома, у полі, лісі, та закликав своїх товаришів, щоб якомога більше дітей навчилися користуватися найпростішими засобами пожежегасіння.

Будь-яка робота юних пожежних відповідальна і почесна. Її може виконати лише той, хто вивчить усі теми за програмою підготовки членів ДЮП.

Завжди і в усьому дорослі повинні бути прикладом для малюків. Необхідно ще з дитинства виробляти у них звичку обережно і вміло поводитися з вогнем. Колективи шкіл, дошкільних закладів, бібліотек повинні проводити з дітьми бесіди, огляди та інші масові заходи про недопустимість витівок з вогнем, роз’яснювати дітям обов’язки по збереженню державного майна від пожеж.

 

Пропонуємо декілька форм роботи з читачами різних вікових груп:

 

 

Вікторина для дошкільників і дітей молодшого шкільного віку

„Чи знаєте ви?”

 

Ведучий: Діти, хто з вас знає цього вірша „Тім-дін, тілі-дін. Загорівся кицин дім”…

Діти: Знаємо! Знаємо!

Ведучий: Але від чого він загорівся – це треба вгадати. Як ви гадаєте, діти?

Діти (відповідають): Будинок загорівся від несправної печі. Піч, у якій горів вогонь, було залишено без догляду. Кішка залишила непогашеним примус або керогаз і т.д.

Ведучий: Діти, хто далі прочитає вірш „Кицин дім”?

Діти: (продовжують читати вірша)

Граючий: „Кицька вискочила, очі витріщила”.

Ведучий: (перебиває) Правильно. Діти, а чому кицька вискочила і витріщила очі?

Діти: Розгубилась, злякалась пожежі!

Ведучий: Правильно діти. Але в таких випадках ніколи не треба розгублюватись. І хто в цьому випадку не розгубився?

Діти: Курка!

Ведучий: А чому ви так думаєте?

Діти: Курка взяла відро і побігла заливати палаючий будинок.

Ведучий: А як ви гадаєте, діти, чи досить віра води, щоб загасити будинок?

Діти: Так! Ні!

Ведучий: Звичайно, ні. Що треба робити у цьому випадку?

Діти: Викликати пожежників! Зібрати людей!

Ведучий: Правильно, діти! А хто з вас знає, як це зробити?

Діти: По телефону „01”.

Ведучий: Відповіли правильно, але не повністю. Щоб викликати пожежників у місті, треба по телефону набрати номер „01” і точно назвати місто,  адресу пожежі та що саме горить. А в сільській місцевості, щоб зібрати на пожежу людей, слід першому, хто її побачив, побігти до дзвона або рейки і, ударяючи по ньому, підняти тривогу. Зрозуміли?

Діти: Так!

Ведучий: Але найцікавіші пристрої є в державних та приватних установах, це – „автоматичні пожежники”. Тільки з’явиться дим або вогонь, навіть від сірників, — вони відразу побачать і негайно повідомлять про це пожежників.

 

 

Загадки

(останнє слово куплета діти повинні відгадати і вимовити хором)

Жар з-під заслінки упав,

В хаті – вогонь запалав.

Не дивися, не чекай,

А водою заливай.

 

Як побачиш – малюки

Узялись за сірники,

Як ти маєш їх спиняти?

Сірники у них забрати.

 

Розігрівсь утюг твій дуже,

Що робити будеш, друже?

За гаряче не хапай,

Із розетки вимикай.

 

Як побачиш – десь горить,

Мусиш ти в ту саму мить

До пожежників дзвонити,

Про пожежу сповістити.

 

Вивчіть правила пожежні,

Будьте завжди обережні.

Знає хай дитина кожна:

Жартувать з вогнем не можна.

 

 

 

Книжкова виставка

„Перекрий вогню дорогу”

 

1.     Вогонь – друг і ворог людини.

2.     Будь обережним з вогнем.

3.     Тема пожежі в художній літературі.

 

 

 

Література:
Костюк М.В. Пожежна охорона Рівненщини. Історія і сьогодення: хро­нікально-історичний нарис/ М.В.Костюк. — Рівне, 2004.-130 с
Костюк М.В. Абетка пожежної безпеки: навчально-пізнавальний посіб­ник для дошкільнят та учнів молодших класів загальноосвітніх шкіл / М.В.Костюк, С.О-Редько.- Рівне, 2003.- 32 с.
Небезпечні ігри з вогнем // Медицина: дитяча енциклопедія, — К., 2003, —            с. 324-326.
Пожежна безпека // Гандзюк М.П. Основи охорони праці. — К., 2004, —             с. 329-339.
Пожежна безпека // Лапін В.М. Безпека життєдіяльності людини .-Львів, 2000.- с. 80-87.
Природні пожежі // Чирва Ю.О., Баб’як О.С. Безпека життєдіяльності.-К., 2001.- с 109-112.
Протипожежна безпека: збірник матеріалів на допомогу вчителям і ви­хователям у викладанні основ протипожежної безпеки. — Тернопіль: Підруч­ники і посібники, 2002.- 80 с.
***
Бойко Г. З вогнем погані жарти, жартувати з ним не варто: [вірші] / Г.Бойко // Розкажіть онуку .- 2007.- № 3.- с. 152-153.
Бурім В. Пам’ятай, дитино кожна: [ вірші] / В. Бутрім // Початкова осві­та.-2004.-№ 12.-с. 22.
„Сірники — добро і зло…»: [вірші про правила поводження з вогнем] //Позакласний час. — 2003.- № 20.- с. 4.
Тягай Л.І. Вогонь наш ворог, вогонь наш друг: [вірші] / Л.І.Тягай //  Розкажіть онуку. — 2003. — № 14-15. — с. 21.
Пархомчук С.В. Вогонь Прометея: [сценарій про вогонь, легенди, пере­кази] / С.В. Пархомчук // Позакласний час. — 2007.- № 15.- с. 87-89.

 

 

 

 

 

Літературна композиція для дітей

молодшого шкільного віку

 

1 учень:

На роботі мама й тато,

Сірники знайшли зайчата.

І не знає дітвора,

Чим скінчиться може гра.

 

2 учень:

Заходилися зайчата

Серед кухні пустувати.

А не зна того малеча:

Газ, вогонь – це небезпечно.

 

 

3 учень:

Наказали мама й тато

Все це разом не вмикати.

Бо нагріється розетка,

Спалахне вогнем умить,

А від того й дім згорить.

 

4 учень:

Електропраска – зайчик знає –

У побуті допомагає.

Та пам’ятати має кожний,

Що з нею бавитись не можна.

 

5 учень:

„Ой, горять, горять штанці! –

Кличуть маму вуханці, —

Як нам без штанів гулять?

Нас не пустять на парад!”

 

1 учень:

Чайник вже давно кипить,

В нім вода, як вир шумить.

Випарувалась вода –

Тут і трапилась біда.

 

2 учень:

Чайник без води нагрівся,

Перегрівся, загорівся,

Загорілась і плита.

В нас пожежа! В нас біда!

 

3 учень:

„Калорифер не вмикати

При фіранці!” – каже мати

Мама вийшла і не знає,

Що й вікно уже палає

 

4 учень:

Коли грім гримить – гуркоче,

Блискавиця цілить в очі,

Вікна треба зачиняти,

Не впускать її до хати.

Блискавиця завжди зла –

Хоч велика хоч мала.

.

5 учень:

Фарба ацетонова –

Вогненебезпечна.

Це дорослі знають всі,

Та не зна малеча.

 

1 учень:

Листя спалюють малята

Близько –близько біля хати,

А від того треба знати, —

Хата може запалати.

 

2 учень:

Промовля лісник сердито:

„Вогнищ в лісі не палити!

Від багаття ліс згорить –

Де тоді всі будуть жить!

Білка, їжачок, зайчата

І маленькі лисенята?”

 

3 учень:

Знає мишка, знає пташка:

Хліб ростити людям важко.

Знай і ти, і всім кажи:

„Від вогню хліб бережи,

Вогнища не розкладай

Там, де зріє урожай!”

 

4 учень:

Як не з’їсть корівка сіна –

Молока нема й краплини.

Бачиш – сіно! Обережно,

Щоб не сталася пожежа.

 

5 учень:

Бо вогонь такий гарячий,

По сухій травичці скаче,

Все сухе: листок, стеблину

Може з’їсти за хвилину.

 

1 учень:

Новий рік! Зійшлись зайчата,

Щоб ялинку прикрашати.

Та свічкам на гілці – засть,

Глиця щоб не зайнялась.

2 учень:

Будуть зайчики на святі

В нових масках танцювати.

Але кожен зайчик

Хай запам’ятає,

Що вогонь пап’є-маше

Дуже полюбляє.

 

3 учень:

Ой, горить щось! Треба, діти,

До пожежників дзвонити.

 

Діти (всі разом):

Бачите вогонь і дим –

набирайте „01”!

 

С. Маршак „Пожежа”

(в перекладі з російської Г. Бойка)

 

Як ішла на ринок мати,

Стала доньку поучати:

—         Ти до грубки йти не смій,

Бо вогонь – лихий палій!

 

Тільки з дому вийшла мама,

А дівча до грубки прямо:

Гарно як вогонь пала, —

Жаль – щілиночка мала.

 

Відчинила двері Ліна,

А вогонь злетів з поліна,

Біля грубки впав на діл,

По скатерочці – на стіл,

По стільцях побіг із тріском

І злетів на занавіски,

Димом стіни обволік,

Аж під стелю він проник.

 

Де горить, пожежні взнали,

Командир дає сигнали:

Підготовитись як слід!

На пожежу за хвилину

Докотили ті машини,

Стали строєм до стіни.

Нап’ялися шланги туго,

І, роздувшись від напруги,

Швидко воду ллють вони.

 

Дим клубочиться наліво,

Справа – чаду пилина.

На руках Кузьма сміливо

Виніс Ліну із вікна.

 

Він, Кузьма, — пожежний здавна,

Двадцять літ працює славно.

Сорок душ урятував,

У вогні не раз бував.

 

Та почувся крик неначе:

Під кроквиною хтось плаче,

І вогню напереріз

Аж під дах Кузьма поліз.

 

До віконця став тулиться

І угледів: -Це ж бо киця!

Пропадеш ти у вогні,

У кишеню лізь мені!

 

А вогонь лютує, злиться,

Утікає, як лисиця,

Струмінь звіра зупиня,

Із горища виганя.

 

Ось колоди почорніли,

Злий вогонь шипить щосили:

— Ой, життя мені нема,

Пожалій мене, Кузьма!

 

— Не кричи, твій голос марний!

Відповів йому пожарний –

Покажу тобі Кузьму!

Посаджу тебе в тюрму.

Залишайся тільки в пічці,

В керосинці і на свічці!

 

Ось на кріслі, край одвірка,

Ліна сльози ронить гірко.

На панелі біля хати

Шафа, ліжко і стільці.

У знайомих ночувати

Треба мамі і дочці.

Плаче дівчинка ридма,

Заспокоює Кузьма:

 

— Не згасить вогню сльозою.

Ми заллєм вогонь водою.

Будеш жити – поживать.

Цур – з вогнем не жартувать!

Ось тобі на згадку киця.

Треба киці обсушиться.

 

Справа зроблена. Відбій.

По дорозі, по прямій

Знов машини затрубили,

Загриміли, задзвонили.

Мчать драбина і насос —

Скільки куряви знялось!

 

От Кузьма в пом’ятій касці,

Голова його в пов’язці,

Кров на лобі і синяк, —

Та йому не вперше так.

Потрудивсь він недарма, —

І пожежі вже нема!

 

 

Інсценівка за книгою Т. Коломієць „Козенята і вогонь”

( для молодшого шкільного віку )

 

Дійові особи:

 

1 учень;

2 учень;

Мама-Коза;

Троє козенят: старший братик, сестричка, найменший братик;

Вогонь;

Сусіди: Лисиця, Ведмідь, Заєць, Бобер.

 

На сцені декорації хати з піччю.

1 учень:

Вогонь працював у Кози у печі.

Варив їй куліш, випікав калачі.

Вона ж годувала щоранку малят –

Трійко біленьких своїх козенят.

 

2 учень:

Ось мамі вже з дому рушати пора.

Лишається в хаті сама дітвора.

 

Старший братик:

1        Ми будем слухняні! – синок запевня.

Куди ж це найменше спішить козеня?

 

Менший братик підходить до печі і ніби запалює сірника.

 

2 учень:

Воно потихеньку взяло сірники

І вогник маленький пуска між тріски.

 

Менший братик:

Ану, як у мами моєї, гори! –

І ось уже дим потягнувсь догори…

 

Із-за печі з’явився Вогонь (учень із шматком червоної тканини в руках, розмахуючи нею).

 

Вогонь:

Сердитий вогонь розходивсь, гоготить!

Сестричка з найменшим сховались умить.

 

Старший братик:

А брат не злякавсь: — „01” подзвоню!

Врятують пожежники нас від вогню!

— Алло! Загорілася хата в Кози!

Адреса: Діброва, провулок Лози,

А номер в нас другий. Скоріше сюди!

Мерщій порятуйте від злої біди!

 

На сцену вибігають Лисиця, Ведмідь, Заєць, Бобер з відрами, лопатою, макетом вогнегасника, стараються витіснити Вогонь.

 

1 учень:

Вогонь не давався, пручався, шипів,

Сердитий вогонь погасать не хотів –

Не дуже він любить сидіть у печі,

Варити куліш і пекти калачі.

 

2 учень:

Пожежу згасили. Живі малюки.

І каже Бобер:

Бобер:

— Не беріть сірники! –

 

2 учень:

І мовить Коза:

 

Коза:

1        Пам’ятайте завжди,

Що гра із вогнем приведе до біди!

 

Всі разом:

Нехай же уміють і донька, і син,

Як раптом пожежа, дзвонить”01”.

Пам’ятать всім дітям варто –

Із вогнем погані жарти!

 

 

Літературна композиція для учнів 5-6 класів

 

Ведучий: Чи може вогонь бути нашим другом?

 

Усі: Може!

 

Ведучий: Чи може вогонь бути нашим грізним ворогом?

 

Усі: Ще як може!

 

1 учень:

Знають всі – без вогню людині,

Не прожить ні єдиної днини!

При вогні все довкола нам видко,

Гріє він нас і взимку, як влітку.

Подивіться-но, друзі навкруг:

Нам вогонь – найнадійніший друг,

Та коли обережність забудем,

Він стає тоді ворогом людям.

 

2 учень:

Хоч вогонь нам друг – дивись,

Краще ти побережись!

Коли будеш пустувати –

Недалеко до біди,

Від вогню добра не жди!

 

3 учень:

Він такий лихий буває,

Що нічого не минає.

Спопелити може школу,

Поле виспіле і дім,

І усе в дворі твоїм.

Дим підніме, як завісу,

І метнеться аж до лісу.

 

4 учень:

Буйне полум’я пожежі

І людей не пощадить!

Пам’ятайте це завжди!

 

Всі:

Пам’ятайте це завжди!

 

5 учень:

Правила пожежні бездоганно знайте!

Правила пожежні ніде не нарушайте!

 

6 учень:

Правило перше вивчіть скоріше,

Правило перше найважливіше.

Вдома й на вулиці слово до слова

Запам’ятайте обов’язково!

 

Всі:

Сірників ви бережіться –

В сірниках вогонь таїться!

 

7 учень:

Вогонь не забавка! Завчіть назавжди!

Щоб не було вам такої біди.

1 учень:

Якось четверо хлоп’ят

Вийшли разом погулять.

Походили, понудились,

На горищі опинились.

 

2 учень:

Там присіли у пітьмі

Серед мотлоху самі.

Висла курява в кутках

З павутини у нитках.

3 учень:

Не злякались пустоти –

Грались в темряві вони.

Тож носили хлопчаки

У кишенях сірники.

 

4 учень:

Запалив один із них

Пару вогників малих.

Розступилася пітьма

Перед хлопцями сама.

Заблищало щось. Та враз

У руках вогонь погас.

 

5 учень:

Запалили хлопчаки

Аж чотири сірники.

 

6 учень:

Сергійко крикнув: Ай-я-яй!

Погляньте: брошка! Цур моя!

Він сірника вбік жбурнув

Й миттю знахідку хапнув.

 

7 учень:

І не помітив з них ніхто..

 

Всі:

І не помітив з них ніхто,

Як вогник в них за спиною

Злетів, стріпнувсь пташиною!

 

1 учень:

Хлоп’ята налякалися,

Оце так догулялися,

Оце так натворили!

 

2 учень:

Тікаймо, що є сили! –

Сергійко закричав

І знахідку сховав.

 

3 учень:

Побігли геть хлоп’ята,

Лиш замелькали п’яти!

4 учень:

Що було далі – відомо всім:

Від сірника загорівся дім.

 

5 учень:

Спасибі пожежним – не сталось біди!

 

Всі:

Пожежники нас виручають завжди.

 

6 учень:

Вивчить друге правило не забудьте:

Із електроприладами обережні будьте.

 

Всі:

З праскою і чайником,

З плиткою, з паяльником.

 

Ведучий:

Буде біда із недбалістю вашою,

Трапиться з вами те, що й з Аркашею.

 

7 учень:

Він увімкнув електропликту,

Кашу думав розігріть.

Сам гайнув до хвіртки швидко,

Щоб товариша зустріть.

А зустрів там друга Яшу,

Та й забув, що гріє кашу.

Каша грілась,грілась, грілась…

Почорніла, задимілась…

Сковорідка розпеклась –

Каша полум’ям взялась!

 

Ведучий:

Хлоп’ята, дівчата,

Чи каша винувата?

 

Всі:

Ні, не каша – винен Аркаша!

 

7 учень:

Ідучи з дому, вимикайте електронагрівні прилади!

 

Ведучий: Друзі! Пожежа може трапитись, якщо електроплитку поставити на дерев’яний стіл, ослін, табуретку, без вогнетривкої підставки. Пам’ятайте: цього робити не можна!

 

1 учень:

Плитку не став на лавку,

Це забороняється!

 

Всі:

Плитку став на підставку,

Яка не загоряється.

(після паузи)

 

Тілі-тілі, тіло-дін,

Загорівся в когось дім!

 

2 учень:

Не від блискавки-грози,

Від пустунки-єгози!

Письменник Самуїл Маршак

Написав про це все так.

 

1 учень:

Мама з дому поспіша,

До Оленки так сказала:

Не підходь до пічки, донько –

Обпече вогонь долоньки!

 

3 учень:

Все це сказано до речі –

Кожен хай собі завчить:

Не чіпайте, друзі, печі,

Щоб пожежі не зробить.

 

Ведучий: Не допускайте до запаленої печі дітей. Особливо небезпечно, коли малята пробують розпалити піч. Це часто призводить до пожежі.

 

Всі:

Звертаємось ми до малечі:

Не слід розпалювати печі!

 

4 учень:

як топиш піч – не залишай,

За нею добре наглядай!

 

5 учень:

А збираєшся топить,

То не радимо спішить.

 

6 учень:

Коли не можеш розпалить,

Бензин у піч не треба лить!

Це не дозволяється.

 

Всі: Бензин умить займається!

 

Ведучий: Друзі! Не розпалюйте вогнищ поблизу будівель, у полі, в лісі та біля хлібних масивів. Це небезпечно!

 

1 учень:

вистачить іскри – і в полум’ї вмить

Сарай чи будинок дощенту згорить!

 

Всі:

Щоб від пожежі свій дім зберегти,

Будь із вогнем обережний завжди!

 

 

 

 

 

Список літератури
Вогонь в житті українського та російського народів: виховна година в четвертому класі // Початкове навчання та виховання. — 2007.- № 7.- с. 19-4\24.
Власик М. Причини виникнення пожеж М.Власюк // Початкова освіта.-2007.- № 41.- вкладка.
Григоринська I.І. Будьте з вогнем обережні, вивчіть правила протипожежні: [сценарій] / І.І.Григоринська // Позакласний час. — 2005.- № 23-24.- с. 51-53.
Долі карська допомога при термічних впливах та хімічних опіках // Желібо Є.П. та ін. Безпека життєдіяльності. — К., 2003.- с. 285-288.
Ігнатова С.В. Борці з вогнем: [сценарій] / С.В.Ігнатова // Позакласний час. — 2008.- №1.-с 45-46.
Котик Л. Вогонь — друг, вогонь — ворог: [ сценарій] / Л.Котик // Шкіль­ний світ. — 2006.- № 3.- с 9-11.
Кузьменко Л.А. Вогонь — друг, вогонь — ворог: [сценарій] / Л.А. Кузменко // Позакласний час. — 2005.- № 21-22.- с 124-125.
Левчук В.В. Вогник хай творить лиш тільки добро: [виховний захід] /В.ВЛевчук // Розкажіть онуку. — 2006.- № 7-8.- с 92-93.
Мироненко Л.П. Фестиваль дружин юних пожежників: [сценарій] / Л.П.Мироненко // Позакласний час. — 2006.- № 15-16.- с 8-9.
Новик Г.О. Вогонь — друг, вогонь — ворог: [сценарій] / Г.О.Новик // Позакласний час. — 2006.- № 13-14.- 85-87.
Пацук Л.В. Перша медична допомога в разі опіків, переломів, нещас­них випадків / Л.В.Пацук // Біологія. — 2006.- № 6.- с 14-16.
Снігур Т. Хай дитина знає кожна — жартувать з вогнем не можна: [сце­нарій КВК] / Т.Снігур // Початкова освіта. — 2007.- № 10.- с. 13-14.
Черкас СЮ. Вогонь — наш друг, чи ворог?: [сценарій] / С.Ю.Черкас //Розкажіть онуку. — 2007.- №11.- с. 147-149.
Л. Лаврук, Л. Максимчук, Н. Онофрійчук

 

 

Обсуждение закрыто.