Тату
Слово „тату”, якщо вірити розумним книжкам, полінезійського походження й означає „рана, знак” (латиною stigmata). Зароджувалося татуювання в різних народів у різний час. Найдавніші тату, що належать приблизно до 2000 р. до н. е., було виявлено на єгипетських муміях. Є свідчення про те, що татуювання існувало в Давньому Китаї й у скіфів (у них був поширений так званий „звіриний стиль – зображення на тілі тотемних тварин). А от у наших слов’янських пра-пра-пра… першим тату був меандровий (ромбічний) орнамент, що символізує язичницькі знаки води й родючості.
Одне слово, наші предки мали особливу пристрасть до прикрашення свого тіла й розмальовували його, наскільки дозволяла їхня „давня” фантазія.
А робили вони це тому, що малюнки на тілі були своєрідним „паспортом”, адже в них зашифровували ім’я, військові успіхи, соціальний статус і родинний стан.
До речі, у давніх слов’ян татуювання носили навіть жінки (ця традиція збереглася у хорватів). Малюнки на шкірі виконували для них роль оберегу від злих сил. Правда, пізніше, за часів християнства тату-хрести оберігали жінок уже від переходу в іслам.
Британські ж моряки часто зображували на спині величезне розп’яття, сподіваючись, що воно захистить їх від жорстоких тілесних покарань, які часто практикувалися на флоті. А от араби найнадійнішим талісманом уважали татуювання цитатами з Корану…
Черепаха на тілі моряка означала, що він перетнув екватор. А ще матроси вірили, що в разі аварії судна жодна акула не наважиться накинутися на власника тату у вигляді хреста або змії…
Російський імператор Микола ІІ під час своєї подорожі до Японії не послухав майстрів і зробив на грудях татуювання у вигляді жовтого дракона. Відповідно до японських легенд, таке татуювання приносить його власникові насильницьку смерть…
„Копнути глибше” про історію та сучасний розвиток художнього татуювання ти зможеш в журналі JustTEEN №4, 2012р.