В. Короленко

 

Людина з великим і сильним серцем

(до 160-річчя від дня народження Володимира Галактіоновича Короленка)

Пам’ятка-бесіда для читачів середнього шкільного віку

 

 

 

Юний друже!

Ти, безперечно, знаєш про існування у нашому місті майдану імені Короленка, зустрічав у назвах закладів Рівного це прізвище. А чи відомо тобі, хто була ця людина і що пов’язує її з Рівненщиною? Про це ми хочемо тобі розповісти.

Володимир Галактіонович Короленко – видатний письменник, гуманіст, демократ, якого сучасники називали «совістю нації», «адвокатом гнаних і знедолених», «моральним генієм».

На карті Рівненщини є багато місць, пов’язаних з Володимиром Короленком — це і селище Степань Сарненського району, де народилася і виросла мати майбутнього письменника, і село Харалуг Корецького району, у якому Володимир проводив літні канікули, і, звичайно, Рівне, у якому з 1866 по 1871 рік Володимир Короленко навчався у гімназії. Пам’ять про нього увічнена меморіальною дошкою на будинку Рівненського обласного краєзнавчого музею, де, як ти, можливо, знаєш , і знаходилася колись гімназія.

Майбутній письменник народився 27 липня 1853 року в м. Житомирі в родині повітового судді. За призначенням батько Володимира працював у Житомирі, Дубно, Рівному. Спочатку Володя навчався в Житомирській, а коли родина переїхала до Рівного, вступив до Рівненської гімназії. Свої юнацькі враження від Рівного письменник описав згодом у своїх творах, таких як «Історія мого сучасника», «В поганому товаристві» та інших. Із творів Короленка перед нами постає місто таким, яким воно було півтори сотні років тому.

Ти не раз, мабуть, гуляв у нашому рівненському гідропарку, милувався красою чудових озер. А чи відомо тобі, що коли Володимир Короленко жив у Рівному, крім мальовничих озер тут були ще й руїни палацу князів Любомирських, який ми зараз можемо побачити тільки на старовинних малюнках та макеті в експозиції музею. Юний Володя любив на човні запливати на озеро і малювати таємничий замок. Ось як він писав про нього: «Я пам’ятаю, з яким острахом дивився я завжди на цей величний старезний будинок. Про нього ходили легенди й оповідання, одне від одного страшніші».

Гімназію Володимир закінчив зі срібною медаллю і вступив до Петербурзького технологічного інституту. Та через нестачу коштів мусив кинути навчання. У 1874 році він перейшов до Петровської сільськогосподарської академії в Москві. За вільнодумство та участь у студентських виступах його виключили з академії. В цей період Короленко працював на різних роботах, а згодом, намагаючись продовжити освіту, вступив до Петербурзького гірничого інституту. Однак і цей навчальний заклад йому закінчити не вдалося, за підозрою у революційній діяльності наступні шість років він провів у тюрмах і на засланні.

Протягом життя царська поліція не раз відправляла Володимира Короленка на заслання – у В’ятську , Пермську губернію, до Якутії. Але важкі випробування не зламали дух мужньої людини, і свій перший твір він написав на засланні.

Деякий час письменник проживав у Нижньому Новгороді і Петербурзі, а з 1900 року – у Полтаві. Володимир Галактіонович любив Україну і завжди мріяв сюди повернутися. Він був закоханий у творчість Шевченка, Котляревського, дружив з українськими письменниками.

Помер Володимир Короленко 25 грудня 1921 року в Полтаві, де і похований.

Про життя письменника ти можеш прочитати у цих та інших книгах, що знаходяться у фонді нашої бібліотеки:

Короленко Володимир Галактіонович (27.VІІ. 1853 — 25.ХІІ.1921) // Пащук І. Меморіальні дошки у Рівному : історико-краєзнавчий довідник / І. Пащук. – Рівне, 2008. – С. 28-29.

Прищепа Б. Історичне краєзнавство Волині : навчальний посібник / Б. Прищепа, О. Прищепа. — Рівне, 2008. – С. 271-273.

та у мережі Інтернет:

http://uk.wikipedia.org/wiki/Короленко Володимир Галактіонович

http://istvolyn.info/index.php?option=com_content&view=article&id=1271:——&catid=31&Itemid=17

За роки письменництва Короленко створив понад сто художніх творів і написав майже 700 публіцистичних статей, досліджень. У своїх творах він писав про простих людей, які не підкорилися важкій долі. А вислів письменника «Людина створена для щастя, як птах для польоту» вже давно став крилатим.

В багатьох творах Короленка зображена Волинь, її міста і села, її природа і легенди. Це повість «Сліпий музикант», оповідання «Ліс шумить» та інші твори.

Твою ж увагу ми хотіли б перш за все звернути на твір Володимира Короленка «Діти підземелля», який ти можеш прочитати у нашій бібліотеці (Короленко В. Г. Дети подземелья / В. Короленко — М.: Советская Россия. – 48 с.) та в Інтернеті (http://chytanka.com.ua/static/588.ukr.html)

У 1885 році письменник написав повість «В поганому товаристві», згодом з невеликими скороченнями вона дістала назву «Діти підземелля». Дія відбувається в місті Княже-Вено, яке є прообразом Рівного. Автор змальовує у повісті світ міської бідноти, людей, приречених на жахливе існування. Головний герой – син судді Вася, який в силу обставин потоваришував з так званими «поганими людьми», серед яких Валек – хлопчик, який жив у підземеллі разом з Тибурцієм та маленькою сестричкою Марусею. Ця тендітна дівчинка вразить тебе своєю ніжністю, щирістю, добрим серцем. Вона дуже хотіла жити, радіти сонцю, але, на жаль, їй судилася інша доля. Зустріч з дітьми підземелля перевернула життя Васі, допомогла йому зрозуміти, що життя буває різним.

Тобі, мабуть, складно уявити, як можна жити без даху над головою, не знаючи, де взяти шматок хліба? На жаль, тема знедолених є актуальною і в наш час, адже і сьогодні є дорослі та діти, які потребують допомоги. Сподіваємося, що прочитавши повість Володимира Короленка «Діти підземелля», ти замислишся над цими проблемами.

Щоб вшанувати пам’ять про письменника та його «Дітей підземелля», у 2012 році міською владою Рівного прийнято рішення про спорудження пам’ятника героям повісті. Його планують встановити перед обласним краєзнавчим музеєм і він, за задумом авторів (подружжя Пасічників), буде не тільки нагадувати про видатного письменника та його героїв, а й привертатиме увагу до проблем дитини, особливо сирітства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Склала: Молчанова С. М.

Відповідальна

за випуск: Лісова Л. М.

 

Обсуждение закрыто.