І. Носаль

 

«Від рослини — до людини»

до 100-річчя від дня народження Івана Михайловича Носаля

(Біобібліографічний нарис для дітей середнього та старшого шкільного віку)

 

Носаль мав якусь примагнічуючу силу: до нього тягнулися звідусіль, як бджоли до квітки…

Є. Шморгун

У фонді нашої бібліотеки є книга, яка після виходу з друку стала помітним явищем в Україні та за її межами. Це видання Івана Носаля «Від рослини до людини: розповіді про лікувальні та лікарські рослини України». Книга є енциклопедією рослинного світу України, скарбницею народної мудрості, яку по крихітці автор (а перед цим і його батько) збирав усе своє довге життя

Авторові видання, Іванові Михайловичу Носалю цього року виповнилося б 100 років. Біобібліографічний нарис має на меті познайомити вас з життєписом відомого рівнянина та відомостями про нього, які є у нашій бібліотеці.

Травознавець, агроном, науковець, викладач Іван Михайлович Носаль народився 26 квітня 1913 року в селі Луковськ  Холмського повіту. Його батько, Михайло Андрійович Носаль(1886–1950) був настоятелем Свято-Успенської церкви в Рівному і визнаним в Україні травознавцем, дослідником і популяризатором народної медицини. Михайло Носаль закінчив духовне училище у Варшаві, духовну семінарію в Холмі. Отримав сан священика і парафію в с. Ольховець, а потім в                  с. Лукомськ, де і народився Іван. В сім’ї Носалів всього було четверо дітей: Георгій, Тетяна, Іван та Григорій.

З початком Першої світової війни родина була евакуйована в Могильовську губернію, де М. Носаль став священиком сільської церкви. На Могильовщині родина прожила з 1915 до 1922 року, після чого повернулася на Волинь.

Разом з батьком ще дитиною Іван поринав у царину природи, знався в рослинах, удосконалював свої знання з мудрої батьківської бібліотеки. У передмові до своєї найвідомішої книги Іван Михайлович згадував: «Замислююсь інколи: коли ж зародився потяг, любов до Рослини, цього ще не оціненого по заслузі справжнього чуда Природи? І тоді пам’ять неодмінно сягає у далекі роки дитинства…».

Після закінчення гімназії І. Носаль поступає на навчання до Львівського політехнічного інституту на агро-лісовий факультет. У 1939 році його дипломна робота «Популярні серед населення лікарські рослини Волинського воєводства» отримала відмінну оцінку. З 1939 року і до кінця життя Іван Михайлович жив і працював у Рівному.

Ось як описує Є. Шморгун будинок, де мешкав Носаль: «Ото йтимете вулицею Пархоменка у нашому Рівному й побачите, що біля одного будиночка аж на дорогу повитикався чистотіл та інше дике зілля, знайте – тут живе Носаль. У сусідів квіти як квіти: і гладіолуси, і півонія, і жоржини, а тут – наче на лісовій галявині».

У 1939-1940 роках І. Носаль працював агрономом Рівненського обласного управління сільського господарства, у 1940-1941 роках – головним агрономом райземвідділу в Клевані неподалік Рівного, а після закінчення Великої Вітчизняної війни – головним агрономом того ж облуправління. З 1963 року перейшов на викладацьку роботу.

Але ніколи Іван Михайлович не забував про лікарські рослини. У 1958 році накладом 9500 примірників вийшла у світ перша книга М. та І. Носалів «Лікарські рослини і способи їх застосування в народі». Видання українською мовою одразу завоювало велику популярність у читачів. Це була перша в Україні за радянських часів книжка про народну медицину й лікарські рослини, що на той час не сприймалось і не підтримувалось офіційною медициною. Книга користувалась великим попитом і вже в 1959 році в тому ж видавництві вийшло друге її видання російською мовою. Так почалася тріумфальна хода мудрих носалівських книг, що дарують людям знання про цілющу природу.

Останнє десятиріччя свого життя Іван Носаль віддав написанню оновленої, доповненої та переосмисленої книжки «Від рослини до людини». Збираючи матеріали про лікувальні властивості рослин, Іван Носаль багато мандрував лісовими, польовими стежками рідного краю. Відомий рівненський письменник Євген Шморгун супроводжував Івана Михайловича в його мандрівках. Частково письменник розповів про ці мандрівки у своїх книжках «Дивосил-зілля», «Ключ-трава». Як згадує Є. Шморгун: «Єднало нас спільне захоплення рослинним світом, спільні погляди на екологію та на ряд інших речей, а ще те, що ми спонукали один одного до праці». «Носаль любив мандрувати – мені не складало найменших труднощів переконати його (і це в його сімдесят, а згодом і в вісімдесят років!) поїхати поїздом чи рейсовим автобусом за сотню кілометрів у якесь там цікаве урочище. У мандрівках був невтомним і терплячим: є в рюкзакові шматок хліба і чай у термосі – ото й добре. І мав високу поетичну душу, натхненницею якої була Природа. За це його шанували і любили».

Іван Носаль, як і його батько, допомагав своїми порадами в лікуванні не тільки простим людям, до нього зверталися відомі особистості, зокрема, творці художнього слова. «Знахарем з вищою освітою» називав його відомий російський письменник Володимир Солоухін. Допомагав він своїми порадами і травами українським письменникам Вікторові Каві, Леоніду Горлачу, Миколі Сому. «Носаль мав примагнічуючу силу: до нього тягнулися звідусіль, як бджоли до квітки. І він нікому не відмовляв ні в консультації, ні в допомозі, ні просто в балачці» (Є. Шморгун).

У книзі Івана Носаля «Від рослини до людини» близько 250 записів. І кожний з них, від першого запису про рослину до занесення в книгу як цілющого засобу, проходив довгий шлях вивчення, узагальнення досвіду.

Помер Іван Носаль 17 серпня 1996 року. Його поховали поряд з могилами батька й матері в с. Тютьковичі. У вірші «Пам’яті Івана Носаля» Є. Шморгун написав:

«От і все. І без відстрочки.
Шерхне серпня бірюза.
Самотіє у куточку
Непотрібний вже рюкзак…»

Життєву справу своїх діда і батька зараз у Рівному продовжує Костянтин Іванович Носаль. Ґрунтуючись на їхніх методиках, він розробив і впровадив свій метод схемно-циклової фітотерапії. Для кожного хворого розробляється індивідуальний курс лікування, який коригується, враховуючи стан хворого та інші фактори.

Рівняни вшанували пам’ять видатного травознавця Івана Михайловича Носаля. Вулиця, на якій з 50-х років до кінця життя мешкав він з родиною, носить його ім’я. На будинку № 7 вулиці встановлено меморіальну дошку. За заслуги перед народною медициною батькові та синові Носалям відкрито меморіальну дошку на фасаді Дубенського медичного коледжу.

Завдяки старанням Галини Данильчук, завідувачки відділу Рівненського обласного краєзнавчого музею, уже протягом кількох років організовується пересувна виставка «Кожне дерево з плоду свого пізнається»,присвячена життю і добрим справам родини Носалів.

Література про Івана Михайловича  Носаля

Носаль І. Трави заповітні : [інтерв’ю з травознавцем] / І. Носаль, розмову вів Є. Шморгун // Червоний прапор. – 1978. – 30 липня.
Носаль І. Моєму читачеві : [передмова до книги] // Носаль І. Від рослини – до людини : розповіді про лікувальні та лікарські рослини. – К., 1992. – С. 5-14.
Данильчук Г. «Кожне дерево з плоду свого пізнається…» : [про однойменну виставку Рівненського краєзнавчого музею, присвячену родині Носалів] // Носаль М. Волинські скарби – лікарські рослини / М. Носаль, упоряд. І. Нагорна. – Рівне, 2009. – С. 48-56.
Дем’янчук Б. «Волинські скарби Носалів» : [про Михайла Носаля і продовження його справи сином Іваном] // Азалія : літературно-краєзнавчий календар Рівненщини на 1994 рік : вип. 2. – Рівне, 1993. – С. 86-87.
Дем’янчук Б. Ну що б, здавалося, трава… : у центрі Рівного знесли будинок, у якому мешкала сім’я відомих цілителів – травознавців Носалів // Україна молода. – 2010. – 24 листопада. – С. 11.
Дем’янчук Б. Святе знання від Носалів : [про Михайла Носаля і продовження його справи сином Іваном] // Дем’янчук Б. Звідки тече та річка : тайнопис природи рідного краю у легендах, переказах, художній та історичній літературі. – Рівне, 2001. – С. 123-125.
Мазаний В. Погляд фіалки : згадуючи Івана Носаля… // Барви рідного краю : збірник / упоряд. та ред. Є. Шморгун. – Рівне, 2006. – С. 72-81.
Мазаний В. Цілюща трава : (один день з І. М. Носалем) // Молодь України. – 1985. – 2 липня.
Пащук І. Носаль Іван Михайлович : [біографія та інформація про меморіальну дошку на честь травознавця] // Пащук І. Меморіальні дошки у Рівному : історико-краєзнавчий довідник. – Рівне, 2008. – С. 39-40.
Цимбалюк Є. Від рослини до людини – як від серця до серця : [про Михайла та Івана Носалів, значення їх діяльності] // Цимбалюк Є. Обірвана молитва за Україну : [історичні есе]. – Рівне, 2009. – С. 111-122.
Цимбалюк Є. До звіробою – на поклін : [про Михайла та Івана Носалів] // Погорина. – 2007. — № 2-3. – С. 193-200.
Шморгун Є. Звіробій : І. М. Носалю, великому знавцеві рослин та народної медицини : [вірш] // Шморгун Є. Твори : в 3-х т. Т. 3. – Рівне, 2008. – С. 443.
Шморгун Є. Поруч з Іваном Носалем : штрихи з записника // Погорина : літературно-мистецький альманах : вип. 4. – Рівне, 2002. – С. 113-116.
Шморгун Є. Трави неодноцвітні : [розділи з книги «Ключ-трава» про мандрівки з Іваном Носалем та знайомство з рослинами] // Шморгун Є. Твори : в 3-х т. Т. 1. – Рівне, 2007. – С. 199-257, 267-322.
Шморгун Є. Пам’яті Івана Носаля : [вірш] // Шморгун Є. Твори : в 3-х т. Т. 3. – Рівне, 2008. – С. 517.

 

Сайти в мережі Інтернет

Выставка посвященная народным целителям Михаилу и Ивану Носалю [Електронний ресурс] // «Лекарственные растения…» Носаль М., Носаль И. : [блог]. – Режим доступу: http://lek-rast.blogspot.com/2008/06/blog-post.html. — Назва з екрана.
Носаль Іван Михайлович : [біографія] [Електронний ресурс] // Історична Волинь. [веб-сайт].- Режим доступу: http://istvolyn.info/index.php?option=com_datsogallery&func=detail&catid=2&id=677&Itemid=18 . – Назва з екрана.
Данильчук Г. Носалі – фундатори народного цілительства Волині [Електронний ресурс] // Літературний ярмарок : [веб-сайт].- Режим доступу: http://www.lit-jarmarok.in.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=168&Itemid=30 . -Назва з  екрана.
Пащук І. Волинські знавці лікарських рослин Михайло та Іван Носалі – цілителі найвищої кваліфікації [Електронний ресурс] // Історична Волинь :[веб-сайт].- Режим доступу: http://istvolyn.info/index.php?option=com_content&task=view&id=152 . — Назва з екрана.
Носаль Іван Михайлович (син) (1913-1996) : [біографія] [Електронний ресурс] // Рівненська обласна рада : [веб-сайт].-  Режим доступу: http://oblrada.rv.ua/mistseve_samovryaduvannya/pasport_oblasti/prominent_figures.php?SECTION_ID=88&ELEMENT_ID=4671. — Назва з екрана.

 

 

 

 

                                      Підготувала пров. бібліограф інформаційно-бібліографічного відділу Молчанова С. М.

 

 

Обсуждение закрыто.