
Валер’ян Поліщук З книги «Мудрий слон» Весною Зеленим пухом дише ліс,Пряде на сяйво хризоліти(Розбіглися співучі діти).Глухим дубам ніяк рудіти,Коли під ними ряст поріс.Зелені думи у беріз,Зелені мрії ще прозорі(Легенько дихають простори).І навіть прості осокориСережки вивісили скрізь. Колискова Реончикові* Ой у Кота-вуркотаВідчинені ворота,А ми підемо туди,Назбираєм лободи.Та й наварим кашенькиДля малої пташеньки.А та пташка немалаЧорну мушку спіймала.Прилинь, пташенько, в вікно –У хатині в нас тепло.Тільки тихо ти ходи, Дитиноньки не збуди.Ой у Кота-вуркотаВідчинені ворота,А ми підемо туди,Та й наріжем рогозиІ…
Любов Пшенична Квіткая Вчора Оксана поралася в квітнику зі своєю бабунею: згрібала вторішнє листя, розпушувала землю, сипала насіння якихось незнайомих їй квітів. Деякі пагінчики тільки витикалися із землі, тому дівчинка боялася, аби не зламати крихітних бадилинок. Проте ненароком оступилася і зламала гостру плескату рослинку. — Дивись, аби Квіткаю не розсердити. Будь обережніша! — Яку Квіткаю? — Фею. Але нема часу розказувати. Хай краще руки попрацюють, аніж язик… Оксанка так старалася, аж кофтинку розстебнула, хоча бабуня й застерігала, що весняному…
Петро Велесик „Сорочачий ярмарок: пташина абетка” До читачів Із пташками ріднокраю Алфавіт разом вивчаймо. Тут – пташина вся сім’я Геть від „А” і аж до „Я”. Авдотка Притулилася авдотка до Землі, Вигравала біла стрічка на крилі. Враз гукнула, мов прощаючись, „крижжі…” Й полетіла, щоб сховатись на межі А за те, що прилягає до землі, Її лежнем називають у селі. В чорно-білі пташка барви одяглась Й за комахами для діток подалась. Е В зоопарку запитаєм: — Чи пташок на…
Ростислав Солоневський „Оженили журавля” ПОМІЧНИЦЯОля мамі помагала –Мила посуд, підмітала.Мама Олею гордиться:— Гарна в мене помічниця! СІМЕЙКАУ гніздечку соловейкаВся зібралася сімейка.Повсідались солов’ята,Прислухаються до тата.Щоб навчилися співати – Треба змалку починати. ПРОГУЛЯНКАЗмайстрував Івась візка,У візок запріг жука,Посадив хруща на віз – Жук хруща у ліс повіз. Як довіз аж до куща – „Злазь!” – промовив до хруща.За прогулянку такуХрущ подякував жуку. ОЖЕНИЛИ ЖУРАВЛЯТру-ля-ля, гоп, тру-ля-ля!Оженили журавля.Чапля з буслом танцювала,Жаба рейкала-співала.На весіллі в журавляТру-ля-ля, гоп, тру-ля-ля! ДРУЖБАКотик з песиком дружили,Разом грались, разом…
Петро Катеринич „Квакослухання” … Грандіозний півфінал 25-го пісенного конкурсу „Квакослухання” розпочався ближче до обіду, бо один з провідних детективів – пані Сорока-Білобока, змушена була розшукувати раптово зниклу пані Чайчину Білокрилу, котра, виявилось, не прибула на конкурс, бо раптово згадала, що в її сестри сьогодні ювілей. Присоромлена пані Чайчина змушена була співати найпершою. Глядачі міцно аплодували і вигукували кожному учасникові, але чи не найбільше Півневі Сизенькому, який вирішив-таки не вдягати перуку. Коли під номером 5 закінчила виступати пані Іволга в дуеті…
Уривки з книг Роман Демчук „Казки дідуся Романа” Тік-Так і Сонячна дівчинка Проживала з батьком і матір’ю допитлива, щаслива донечка, в якої від радості обличчя сонечком світилося. Звали дитину Сонячною дівчинкою. Любила щасливиця мріяти, з казочками спати лягати, з деревами, квітами, тваринами і птахами розмовляти. Але було у веселунки найулюбленіше заняття – могла днями слухати, як у її кімнаті настінний годинник цокає. Диво, а не часомір!.. Така собі чепурна хатиночка, з передньої стінки якої котяча мордочка хитрими очима підморгує….
Любов Пшенична Боря з Мухоморії та його друзі /казка/ Білка Веселунка перестала стрибати з гілки на гілку і насторожилася: — Тихіше!.. Воно заворушилося … — прошепотіла і показала куценькою лапкою під поріг їжачкового будинку, звідти долинало уперте сопіння. Сорока Всезнайка і дятел Перестук облишили суперечку про те, хто скоріше передає новини по лісу – дятел по телеграфу, чи сорока на хвості, — й подивилися на горбок свіжої землі під дубом. Там щось вовтузилося вже цілісінький ранок. Сьогодні їжачок вийшов із…
Відчуй радість читання Рекомендаційний бібліографічний покажчик літератури для читачів-дітей Читати треба не для того, щоб збагнути інших людей, а для того, щоб збагнути себе. Еміль Сьоран Дорогий друже! Чи замислювався ти коли–небудь над тим, що ж таке читання? Це ніби процес розкодування того, що написав автор. Письменник хоче розповісти тобі про те, яким він бачить світ, у своєму читачеві автор бачить уявного співрозмовника. Читаючи, ми або погоджуємося з автором, захоплюємося його думками, або суперечимо йому. Тобто, читання —…