Головна | Покажчик авторів та назв книг і статтей  
 

ОПОВІДАННЯ ТА ПОВІСТІ РІВНЕНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ



Велесик. Петро. Гніздо в кишені: оповідання / П. Велесик. – Рівне: ВАТ „Рівненська друкарня”, 2008. – 88 с. 

Ліси – це ціла держава, яка має свої закони, своє населення із власними порядками та звичаями. Тут зовсім не так, як у людей. Де так багато умовностей, звідки чекати підступу, ніколи не знаєш.
У лісі є своя музика, свої оркестри – звичайно ж, пташині. І „базарна пошта” тут не менш оперативна, як у людей. Її забезпечують сойки та сороки-білобоки. Не вірите? Завітайте до лісу, причаїться у гущавині, і відразу пересвідчитеся, що новину про ваше перебування тут ці пліткарки уже розносять по всьому лісу.
Першими на цю інформацію відреагують верткі білочки. Попіднімають голівки, заблимають допитливими оченятами: „Хто? Де?”
Про пташині атаки, лисячі хитрощі, розбійницькі витівки тварин можна довідатися також із цієї книги, доторкнувшись до справжніх звіриних і пташиних таємниць.
Автор сподівається, що прочитавши книгу, діти ще більше полюблять братів наших менших, стануть добрими і спостережливими їх друзями. 

 

Гуля, Сергій. Комусь живому: повість, оповідання / С. Гуля. – Рівне: Овід, 2007. – 180 с.

Збірку письменника, члена Національної спілки письменників України Сергія Гулі „Комусь живому” відкриває повість „Раннє цвітіння”. Ця повість про дитинство письменника, яке припало на злиденні, голодні післявоєнні роки. Герой книги – За ворожко Павлик – рано став дорослим, оскільки з першими самостійними кроками був навантажений обов’язками – стерегти город , пасти худобу, виконувати повсякчасну домашню роботу. Він самостійно шукав відповіді на злободенні запитання, поза як матері, – батько не повернувся з війни, – не вистачало часу, щоб приділити йому увагу. Павлик хотів дізнатися: чому виникають війни, навіщо вони, кому від них добре, звідкіля на світі зло, звідкіля погані люди...
Однак, знав Павлик і його друзі і чисті, світлі хвилини радості. Вони віднаходили їх у різноманітних іграх, у полі біля худоби, коли захопившись, забували про голодний шлунок.
Павлик За ворожко – розумний, кмітливий хлопчина. У скрутну хвилину рятує життя свого товариша і однокласника Петі.
Крім повісті до збірки входить  низка оповідань – „Комусь живому”, „Од маминої хати”, „У село до матері”, „Мамина усмішка”, „Гостинець”, – які виховують у читачів любов до Батьківщини, рідної землі, мами, любов та повагу до людей праці.    

  

Ужевін, Микола. Мед від лисиці: оповідання: для молод. і серед. шк. віку / М. Ужевін; худож. В. Войнович. – Дубно: Наш край, 1992. – 12 с.

Тихесенько, аби не сполохати ні пташки на гілці, ні малого їжачка, зазирніть у чарівне віконце природи. І побачите... Прочитавши цю книжку, діти стануть добрішими і спостережливішими. Такими, як її автор.
Микола Ужевін народився у селі Дермань на Рівненщині, де величних пагорбів і землі джерельної не можна не любити. Свою любов передає він читачам, бо земля рідна не тільки красою чарує, а й силу дає. Потрібно не тільки розуміти її, а й берегти.

 

 

 

 

 Шморгун, Євген. Хто розцвів перший: оповідання для дітей дошк. та молод. шк. віку / Євген Шморгун. – Рівне: Азалія, 1996. – 19 с.

Євген Шморгун – відомий український письменник, автор багатьох книг для дорослих і дітей, лауреат премії імені Валер’яна Поліщука, В. Кобилянського, премії імені Лесі Українки.
Книги письменника починаються з мандрівки у природу, з побаченого, почутого та пережитого в її зеленому царстві. У збірках, адресованих дітям, світ рослин постає не тільки в розмаїтті природних кольорів, але і вчить їх бачити те, що весь час перед очима, але часто залишається непоміченим.
Ось як говорить автор книги: „А ще, читачу, поділюся з тобою таємницею: трави, як і люди уміють розмовляти і співати... Пісню трав може почути кожен. Для цього тільки варто дуже захотіти її послухати. Ця пісня має чарівну особливість: хто хоч раз почув її, у того неодмінно знову і знову з’являється бажання її послухати”.
Розмовляють і оповідають перші весняні квіти в оповіданні Є. Шморгуна „Хто розцвів перший”. Медяниця, гусяча цибулька, пшінка весняна ведуть між собою суперечку: хто з них раніше розквітає. Дівчинка Інна розуміє мову квітів, але вона знає, що перші квіти – підсніжники, та вони вже відцвіли своє.
Перегорнувши останню сторінку книги, читач обов’язково захоче продовжити свою мандрівку у той ніби знайомий, але малознаний світ. Де можна почути мову трав і квітів, де стільки дивовижного.