Батькам про читання дітей.
Давіденко А. Як прищепити дитині любов до читання: дитячо-батьківські збори/ А. Давіденко // Дитячий садок (Шкільний світ). – 2012. - № 35 (вересень). – С. 17-19.
Загальновідомо, що для успішного навчання дитини, вона повинна навчитися добре читати, мати інтерес до книги, Інколи дитині важко розв’язати задачу тільки тому, що вона не вміє правильно прочитати і зрозуміти її умову. Грамотне письмо також пов’язане з навичками читання. Батьки знають про користь читання, тому цілком природна їхня тривога, коли дитина не любить книги.
Прищепити дітям любов до книги допомагає сімейне читання, під час якого батьки розкриваються для дитини з нового боку, що підвищує їхній авторитет, та й батьки з радістю помічають, що діти дорослішають, з ними можна обговорювати все нові й нові теми.
У статті даються практичні поради батькам: що треба зробити, щоб прищепити дитині любов до книги, вдосконалити техніку читання, показати прийоми роботи над читанням удома.
Островська Г. Зробити читання потребою, а не необхідністю/ Г. Островська // Всесвітня література в середніх навчальних закладах. – 2010. - № 2. – С. 7-8.
Дитина не читає... Хто винен в цій ситуації. Спад інтересу до читання – загальносвітова тенденція. Відродити його – складна проблема, що передбачає тісну взаємодію багатьох чинників – сім’ї, школи, держави.
Автор статті – кандидат педагогічних наук Галина Островська – вказує на величезне значення сімейного читання для особистісного становлення дитини та виховання її як читача.
Мотивація і потреба в читанні закладається передусім у родині. Ще в перші роки життя дитини книжка здатна викликати у неї інтерес, емоційні враження, стати вікном у світ прекрасного, в інформаційний простір. Головне на цьому етапі читання – діалог з книжкою через посередника – батьків. Чим довше дитина слухає читання батьків вголос, тим краще вона розвивається.
Спільне читання – це і діалог з батьками, спілкування, обмін враженнями та емоціями, це і розвиток мовлення, і діалог з твором художньої літератури, коли батьки озвучують твір певного автора. Дитині забезпечується потужний естетичний, інтелектуальний розвиток.
Тому слід підвищувати роль родини у вихованні майбутнього читача, розвиток читацьких навичок дитини.
Савка М. Стан сучасної української літератури для дітей та підлітків/ М. Савка // Українська мова та література (Шкільний світ). – 2011. - № 1-2 (січень). – С. 20-22.
Стаття дитячої письменниці, публіциста, літературознавця Мар’яни Савки розповідає про тих, хто дарує дитині світ сучасної літератури.
В українській літературі з’явилося багато нових імен талановитих письменників, які пишуть для дітей. Серед дитячих поетів популярні Роман Скиба, Ігор Січовик, Юрій Бедрик, Галина Малик, Анатолій Качан, Оксана Кротюк, Сергій Пантюк, Іван Андрусяк; у прозі – Леся Мовчун, Зірка Мензатюк, Олесь Ільченко, Сашко Дерманський, Олександр Гаврош, Галина Пагутяк, Марина Павленко, Марія Морозенко та багато інших.
Якщо сконцентрувати всі зусилля на дитячій літературі, то з’явиться шанс, що нація людей, котрі читають українською, не вимре. Якщо зараз всі гуртом – письменники, видавці, освітяни, бібліотекарі, батьки – зроблять все для популяризації української дитячої книжки, діти будуть знати найкращі і найновіші твори, будуть читати, будуть любити книгу.
Чиренко Н. Читання „комп’ютерних” дітей/ Н. Чиренко // Шкільний світ. – 2009. - № 11 (березень). – С. 1-6.
У цій статті до деякої міри є відповіді на запитання, що останнім часом стали дуже часто обговорюватися: „Чи будуть діти читати, якщо в них з’явилися комп’ютери?”, „Чи замінить комп’ютер книжку?” тощо. Ці запитання – це спрощення ситуації, оскільки в цьому разі читання книжок протиставляється або теле- та відео перегляду, або комп’ютерним іграм. Справа є куди складнішою. Змінюється не тільки процес читання дітьми друкованої продукції, змінюються всі характеристики читання в цілому. І цю сукупність називають „новою моделлю дитячого читання”. І, найголовніше, змінюються характер і ставлення дітей та підлітків до всього комплексу медіа – книжок, періодики, телебачення, радіо, а також до мультимедіа й Інтернету.
Читання дітей стає більш функціональним: або книжка читається для виконання шкільного завдання, або – для відпочинку. „Модель читання” підлітка стала схожою на „модель читання” дорослої людини.
У статті наведено висновки соціологічного дослідження „Підліток у новому медіа середовищі: риси портрета”, які показують, що у дозвіллі дітей переважає освоєння новітніх технологій і нових засобів масової комунікації.
Але все ж таки книжка не „зникає”, здебільшого вона залишається як джерело інформації.
Шеляг Г. Формування читацького інтересу учнів 1-2-х класів/ Г. Шеляг // Початкова освіта (Шкільний світ). – 2009. - № 46 (грудень). – С. 2-5.
Шеляг Г. Наступність у розвитку читацького інтересу учнів 3-4-х класів/ Г. Шеляг // Початкова освіта (Шкільний світ). – 2010. - № 9 (березень). – С. 2-6.
Стати справжнім читачем нелегко, оскільки треба навчитися глибоко й повно осмислювати зміст книги, сприймати мистецтво слова в усій його повноті, відчувати найтонші нюанси, розуміти складні образи та підтекст твору.
Щоб навчити дитину правильно поводитися з книжкою, треба добре знати, що і як читають діти, володіти основними прийомами керівництва дитячим читанням,
У статтях даються методичні рекомендації для вчителів та батьків щодо виховання читацької культури дітей. Підкреслюється значна роль позакласного читання у вихованні читацького інтересу учнів 1-4-х класів, оскільки дає змогу ознайомитися з кращими творами майстрів слова.
Подано орієнтовний список літератури для самостійного читання учнів, який, безперечно, сприятиме формуванню творчого читача та забезпечить наступність у розвитку читацького інтересу.